Журналісти показали, наскільки відрізняється життя мешканців Чорнобильської зони в Україні й Білорусі

Журналісти показали, наскільки відрізняється життя мешканців Чорнобильської зони в Україні й Білорусі

Забуті українські самопоселенці не сподіваються на допомогу держави.

На 30-ту річницю Чорнобильської катастрофи українська влада почала будувати власний могильник для відходів, що коштуватиме близько 500 млн доларів, які збираються знайти у європейських та американських донорів.

Водночас, досить багато людей, які живуть у зоні відчуження, державу, схоже, зовсім не цікавлять, йдеться у сюжеті програми "Гроші".

30-кілометрова зона відчуження навколо Чорнобиля - це держава в державі, що живе за власними правилами. Закон про декомунізацію тут не діє, і це - чи не єдине місце в країні, де все ще існує комунізм. Але крім радянського минулого, у зарослих селах зони відчуження мешкають люди - як з українського, так і з білоруського боку, - але їхні умови життя дуже відрізняються.

Наприклад, у Білорусі до хати єдиного жителя села діда Івана спеціально провели світло - лінію тягнули 40 кілометрів. До того ж до нього одного раз на тиждень приїжджає автомагазин із свіжим хлібом, молоком та іншими продуктами. Пенсія в чоловіка у перерахунку на українську валюту становить понад 5 тисяч гривень – білорус скаржиться, що навіть витрачати ніде, тож частину віддає онучці.

Натомість українці, які отримують 1100 гривень пенсії та до яких автомагазин приїжджає вкрай рідко і нерегулярно, вже навіть не чекають підтримки від держави, сподіваються лише на розуміння простих людей.

До того ж білоруси дбають і про природу, адже їхня зона - це заповідник, де за мародерство та браконьєрство "світить" суворе покарання. В Україні ж за 30 років після трагедії про статус для зони лише говорять.

Як живуть люди у зоні відчуження

Як живуть люди у зоні відчуження

Побачити, як вигладає місто-привид Прип'ять через 30 років після трагедії можна у спецпроекті ТСН.ua.

Повʼязані теми:

Наступна публікація