Улюблена професія: як наважитися змінити роботу

У Радянському Союзі люди, переважно, здобували спеціальність і працювали все життя на одній ниві. Тепер в Україні частіше ризикують, твердо змінюючи діяльність. Багато професій змінилося: і вимоги, і обов'язки, і престижність, і оплата.

Що об`єднує зіркового музиканта, модного фотографа, велоінструктора і виховательку дитячої ігрової кімнати? Всі вони працювали в офісах: комп'ютери, перегородки, дрес-код. Лідер гурту ТІК Віктор Бронюк навіть чиновником був - працював у міськраді.

Коли випадково на своєму робочому місці починаєш задумуватись, шо ти щось не те робиш, тобі хочеться чогось більшого.

Світлана Мінаєва була - як тепер сама каже - офісним планктоном: робота з 9-тої до 6-тої, перерва на обід, але одного дня взяла та й звільнилася. На останню зарплату вона купила студійного обладнання. Тепер за два роки у неї власна фотостудія у квартирі, сучасна апаратура і маса замовників.

Галина Бортакова вже 5 днів як працює в ігровій кімнаті для дітей, хоча до цього була успішним митним брокером і навіть керувала відділом у компанії з торгівлі металом – були кар'єрні перспективи і непогана зарплата.

Велоінструктор Костянтин Карачов був комп'ютерним програмістом, працював у відомій комп`ютерній компанії. Одного дня він звільнився в нікуди, бо не хотів мучити ні себе, ні свою роботу. Костянтин відкрив свій власний сайт, і тепер організовує велотури по Україні.

Є люди, яких влаштовує офіс і робота тут приносить щастя. Без офісного ритму вони навіть втратять сенс життя. Та частині людей це не підходять, кажуть психологи, і тоді вони роблять вчинок.

Проблема офісних працівників у тому, що вони стають гвинтиками великої машини, вони не живуть власним життям. Щоб піти власним шляхом - це потребує певної сміливості.

Зважитись на це важко. Загальної формули не існує. Галині допоміг чоловік, що теж займався металом – вклав інвестиції в її мрію - ігрову кіманту для дітей

"Для досягнення якоїсь мети необов'язково їхати в столицю, каже музикант Бронюк. Він перейшов у музику, коли вже мав концерти, але найбільшу популярність на той час мав все-таки у Вінниці. Чи варто кидати рботу чиновника – довго не міркував.

Костянтин почав все з нуля. Поки що підтримують родичі. Крім поїздок із клієнтами у велотурах також працює з комп`ютером - тепер це інша робота. Він покладається на свій ентузіазм.

Світлана діяла за формулою, яку тепер рекомендує всім - займатися улюбленою справою від душі, а потім вона і в бізнес переросте.

Це підтверджує психолог Шнеєр. Він сам якось піддався поклику серця - був математиком і електронником, а став психологом. Тепер знає - в людини від довгої роботи на одному місці настає перегорання. До того ж від нової роботи, нових знайомств і вражень у людини з`являється... стрес, який допомагає працювати ефективніше.

Коли випадково на своєму робочому місці починаєш задумуватись, шо ти щось не те робиш, тобі хочеться чогось більшого, то не варто боятися, стати на повні ноги, в груди вдихнути і сказати: "Все! Я починаю далі розвиватися, я починаю далі працювати, я починаю далі творити!"

Читайте також:

Українські дауншифтери - втікачі від цивілізації

Повноліття для українських інвалідів стає справжнім випробуванням

 Хто більше за усіх постраждав від кризи