Вибори можуть відбутися не відбувшись

Вадим Карасьов, директор Інституту глобальних стратегій. (Фото: ІГЛС)
Мова йде про різні сценарії, за допомогою яких можливо було б поставити під сумнів легітимність виборів або справжність їх результату.

Не відбутися вибори вже не можуть, але можуть відбутися не відбувшись. Тобто відбутися, а потім бути визнаними такими, що не відбулися. Мова йде про різні сценарії, за допомогою яких можливо було б поставити під сумнів легітимність виборів або справжність їх результату. 

Зараз всі потужні суб’єкти виборчого процесу мають у кишені аргументи, що в тому чи іншому ступені могли б бути використані для реалізації одного з таких сценаріїв. В одному тільки Конституційному суді на розгляді зараз мінімум два питання, що потенційно можуть бути використані у цьому контексті. 

Перше – щодо порушення прав виборців, що повернулися з-за кордону напередодні голосування, та друге – щодо конституційності президентського указу про призначення цих виборів. Не кажучи вже про величезну низку інших аргументів, що з’являться одразу ж після голосування, бо вже зараз старанно напрацьовуються зацікавленими сторонами.

Єдина реальна підстава не визнати результатів виборів – це коли у переважної більшості народу підсумки виборів не створюють відчуття справедливої гри, чесної перемоги одних та поразки інших. Все інше – інструменти політичної гри, їх можна сміливо віднести до тактичних маніпуляцій. 

Але не слід забувати, що в наших політичних реаліях "тактичні маніпуляції" можуть перетворюватися в "реальні підстави" та навпаки. До того ж політичні сили намагаються набути більш серйозних приводів для оскарження виборів не тільки для того, щоб їх потім обов’язково використати. Має місце також своєрідна "гонка озброєнь".

Більше вірогідність, особливо з боку потужних політичних гравців, що будуть спроби поставити під сумнів результати виборів ні в цілому по країні, а локалізувати процеси недовіри та оскаржень у базових регіонах опонентів. А за допомогою цього вже намагатись вплинути на загальний результат.

Боротьба за Майдан є логічним продовженням загальнонаціональної істерії навколо "можливої фальсифікації виборів". Майдан – це і символічний ресурс, і технологія.

Для тієї ж ПР Майдан-2004 залишається судячи з усього важкою "ментальною травмою", і виходячи з цього для ПР в символічному плані дуже важливо перехопити тему Майдану, довести, що 2004 був "помилкою", несправжнім Майданом, а "справжнім" може бути лише "біло-блакитний" Майдан. Ця мотивація, можливо підсвідома, простежується у багатьох діях ПР починаючи з 2004 року.

В технологічному ж аспекті, це багато в чому нагадує історію, коли задовго до початку кампанії великі партії в масовому порядку скупали місця на біг-бордах не стільки з метою зробити зовнішню рекламу більш масованою, скільки виходячи з мотивації, щоб рекламні площі не були зайняті опонентами. В ПР розуміють, що Майдан, не зайнятий ними, був би зайнятий БЮТ чи НУ-НС.

Однак, безумовно в нинішній ситуації Майдан, це в меншій мірі "наступальна зброя", і в більшій така собі "страховочна" технологія. І хоча ініціатива в піднятті теми "масових фальсифікацій" належить зараз ПР, тема використовується практично всіма учасниками передвиборчої кампанії. 

Скажімо простіше: "фальсифікації" будуть зброєю переможеної  сторони. І "Майдан" буде мас-медійним тлом, картинкою супроводження для "антифальсифікаційної кампанії", що супроводжуватиметься судовими позовами і іншими конфліктами юридичного характеру. 

Але ж очевидним є також і той факт, що під якими б прапорами не збиралися "Майдани" справжній їх колір в нинішніх умовах буде близьким до кольору національної валюти (наскільки відомо, гроші за акції учасники отримують здебільшого в рідній гривні).

Вадим Карасьов

Дізнавайтеся головні новини першими — підписуйтесь на наші push-сповіщення.
Обіцяємо повідомляти лише про найважливіше.

Відправити другу Надрукувати Написати до редакції © За матеріалами Вадим Карасьов /
Побачили помилку - контрол+ентер
Всього коментарів: 0
Вибір редакції