Юрій Костенко

Юрій Костенко© Архів
Кандидати 3 грудня, 2009, 18:43 1425 3
Додати до обраного
Офіційна біографія кандидата в президенти Юрія Костенка.

Біографія кандидата у президенти, лідера Української народної партії Юрія Івановича Костенка:

12.06.1951 - народився в селищі Нова Ободівка Ободівського (нині Тростянецького) р-ну Вінницької обл. Українець. Батько Іван Іванович (1924-96) працював інженером на цукровому заводі; мати Людмила Михайлівна (1922-85) була вчителькою.

1968-73 - навчання в Запорізькому машинобудівному Інституті.

З 1973 - науковий працівник та аспірант київського Інституту електрозварювання ім.Патона АН України.

1986 - захистив кандидатську дисертацію на тему "Плазмова обробка металів"

1987 - 1-ше місце на чемпіонаті України з альпінізму

1988, серпень - підкорив Пік Леніна (7 139 м)

1988 - іменем Костенка названо маршрут 6-ї (найвищої) категорії складності на вершину Ак-Су (Паміро-Алай)

1988, грудень - учасник рятувальних робіт у м. Спітак під час землетрусу у Вірменії в складі міжнародного рятувального загону

1982-1989 - голова Республіканської ради по спелеотуризму.

1989 - один із засновників Народного Руху України.

1990, 94, 98 та 2002 обирався депутатом Верховної Ради;1990 та 94 - за одним і тим же округом №22 у м.Києві. 1994 переміг бізнесмена Семена Юфу, який одразу після виборів емігрував до Ізраїлю.

1990 - заступник голови тимчасової слідчої комісії ВР з розслідування причин Чорнобильської аварії. В результаті розкриття секретних архівів вперше було з'ясовано: реактор вибухнув внаслідок конструктивних недоліків ("здатність до самовибухання"), а не помилок персоналу. Це були перші кроки "гласності" в УРСР.

1990-94 - член демократичного депутатського об'єднання у ВР "Народна Рада".

1991 - член тимчасової слідчої комісії ВР з розслідування дій посадових осіб під час ГКЧП.

1991-92 - голова Київської крайової організації НРУ.

1991-93 - керівник спеціальної депутатської групи для підготовки до ратифікації договору "СТАРТ-1" (ядерна зброя колишнього СРСР). Голосував проти ядерного роззброєння України.

1992 - ініціатор розробки та один з авторів першої української Концепції національної безпеки. Голосував проти ядерного роззброєння України.

1992 - очолював українську урядову делегацію на переговорах з Росією щодо ядерного роззброєння. Займав жорстку позицію, завдяки якій ядерна зброя, що знаходилася на території України, була визнана власністю України. Не погоджувався на невигідні для України умови вивезення зброї в Росію. Був замінений іншим урядовцем, який швидко підписав принизливі для України угоди.

1992-95 - міністр охорони довкілля. Здійснив масштабну екологічну реформу (вперше введено плату підприємств за використання природних ресурсів, які до того використовувалися безплатно, і посилено санкції за забруднення довкілля). Удвічі збільшив території заповідників. Створив в Україні систему техногенної безпеки. За час перебування Костенка на посту міністра практично всі природоохоронні програми фінансувалися за рахунок міжнародних коштів. Коли Костенко прийшов у Міністерство, західна допомога ледь сягала 60 тис. дол. на рік. Коли йшов - близько 2 млн. дол. на рік на безвідплатній основі, а сумарна безвідплатна допомога за цей період перетнула позначку 50 мільйонів доларів; вони були надані для здійснення природоохоронних програм та створення системи ядерної безпеки.

1994, червень - учасник "Конституційної ночі".

1995, квітень - враховуючи загрозливий стан "саркофага" (під ним залишилося майже 200 т ядерного палива та тисячі тонн радіоактивних відходів, які загрожували виникненням ланцюгової реакції; оболонка "саркофагу" мала до 1000 м2 щілин), ініціював переговорний процес із "великою сімкою".

1995, грудень - від імені Уряду України підписав Меморандум порозуміння між Україною та "великою сімкою" щодо закриття ЧАЕС, у результаті Україні отримала на безвідплатній основі більше млрд. на роботи всередині "саркофагу".

1995-98 - міністр екології та ядерної безпеки. Створив вперше в Україні сучасну систему ядерної безпеки завдяки технічній та фінансовій допомозі Заходу.

1997 - очолював українську урядову делегацію на Конференції щодо глобальних змін клімату (Кіото, Японія)

1998 - обраний заступником голови НРУ

1998, березень - обраний народним депутатом України, № 5 у списку НРУ

1998, травень - спільний кандидат від національно-демократичних сил на посаду голови парламенту (до обрання не вистачило 14 голосів). У промові під час балотування на посаду голови ВР висловив позицію фракції: для ефективної співпраці парламенту та уряду необхідно сформувати в парламенті відповідальну більшість, яка законодавчо підтримуватиме діяльність уряду, а не конфронтуватиме з ним з ключових питань.

1999, січень - обраний головою парламентської фракції Руху

1999, лютий - обраний головою Руху.

1999, травень-жовтень - кандидат на посаду президента України.

1999, 18 грудня - на установчому з'їзді партії обраний головою партії РУХ (Український Народний Рух).

1998-2002 , Заступник голови Комітету ВР з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки

1999-2002 - голова парламентської фракції Українського Народного Руху

2000-2006 - член постійної делегації Верховної Ради України в Парламентській Асамблеї Ради Європи

2002, березень - обраний народним депутатом України, № 4 у списку виборчого блоку В. Ющенка "Наша Україна"

2002, травень - перший заступник голови парламентської фракції "Наша Україна"

2003, січень - на IV зїзді РУХу (Українського Народного Руху), під час якого було ухвалено рішення про нову назву партії - Українська Народна Партія - обрано головою УНП

2003-2006 - член групи Європейської Народної Партії в Парламентській Асамблеї Ради Європи.

2005-2006 - голова парламентської фракції Української народної партії.

2006, березень - під час парламентських виборів до Верховної Ради та місцевих рад, співголова Українського народного блоку "Костенка і Плюща". Результат виборів у парламент - 1,86 %, до місцевих рад обрано більше 10 тисяч депутатів від УНП.

Наукова діяльність:

Після закінчення у 1973 році Запорізького машинобудівного інституту працював науковим співробітником в київському Інституті електрозварювання ім. Є.О.Патона Академії наук України.

У 1982-85 рр. навчався в аспірантурі в цьому ж Інституті й захистив дисертацію в галузі плазмових технологій на тему "Плазмова обробка металу". Робота мала позначку "для службового користування". Кандидат технічних наук.

Роботи та розробки:

"Растворимость азота в жидкой меди", "Изучение радиального распределения концентрации газа в металле при нагреве дуговой плазмой", "Способ сварки меди погруженной дугой" тощо.

Має кілька авторських свідоцтв, зокрема, на винахід "Способ плазменно-дугового переплава поверхностного слоя плоских заготовок". Ця оригінальна розробка при впровадженні на одному з підприємств дала за рік економію більше 700 000 радянських рублів (на той час - еквівалент 0 000).

З 1988 по 1990 рр. - науковий співробітник лабораторії нових технологічних процесів.
Автор десятків публікацій з проблем Чорнобиля, захисту довкілля, ядерної енергетики.

Один із розробників концепцій національної безпеки та ядерного роззброєння.
Ініціатор проведення екологічної реформи в Україні та створення сучасної системи ядерної безпеки.

Одружений. Дружина Ірина - журналістка. Син Ростислав (нар.1980 р.) - спеціаліст з міжнародної інформації. Улюблений відпочинок - у горах. Володіє англійською мовою.

Дізнавайтеся головні новини першими — підписуйтесь на наші push-сповіщення.
Обіцяємо повідомляти лише про найважливіше.

Відправити другу Надрукувати Написати до редакції © За матеріалами ТСН.ua /
Побачили помилку - контрол+ентер
Кандидати 3 грудня, 2009, 18:43 1425 3
Додати до обраного
Останні Перші Популярні Всього коментарів: 3
Вибір редакції