На околиці Сонячної системи може існувати життя: що показав повторний аналіз архівних знімків

Супутник Урана Міранда може приховувати під крижаною корою стародавній океан, що теоретично робить його придатним для життя. На це вказують результати нового дослідження, у межах якого вчені проаналізували архівні дані місії «Вояджер-2» та сучасні моделі внутрішньої структури небесного тіла.

Про це повідомило видання earth.com.

Команда науковців під керівництвом Тома Нордхайма з Лабораторії прикладної фізики Університету Джонса Гопкінса виявила ознаки того, що 100–500 мільйонів років тому під поверхнею Міранди міг існувати рідкий океан. За розрахунками, він був глибиною 100 кілометрів, під крижаним шаром не товстішим за 30 кілометрів. Науковців здивувало, що такий малий супутник міг мати стільки води.

До роботи долучилися також Калеб Стром з Університету Північної Дакоти та Алекс Паттофф з Інституту планетарних наук у США. Вони порівняли знімки «Вояджера-2» із комп’ютерним моделюванням розвитку поверхні Міранди та її внутрішніх процесів. Отримані результати свідчать, що геологічні деформації супутника могли бути спричинені теплом, яке виникало через орбітальний резонанс — гравітаційні взаємодії між Мірандою та іншими супутниками Урана.

Попри значну віддаленість від Сонця, це тепло могло забезпечити умови, за яких вода тривалий час залишалася рідкою. Дослідники вказують, що Міранда могла зберегти частину океану й до сьогодні, хоча він, ймовірно, значно зменшився.

Уперше незвичний рельєф Міранди був зафіксований у 1986 році під час прольоту «Вояджера-2». Тоді апарат передав зображення крихітного супутника зі складною поверхнею: борознами, обривами та великими ділянками у формі трапецій — так званими коронами. Саме ці структури стали ключем для нового аналізу.

Науковці наголошують: поки що немає підтвердження, що океан зберігся до наших днів або що там існує життя. Але наявність води робить Міранду ще одним можливим «океанічним світом» поряд з Енцеладом чи Європою, які давно розглядають як перспективні об’єкти у пошуках позаземного життя.

«Щоб по-справжньому зрозуміти потенціал Міранди, нам потрібно запустити нові місії до Урана. А доти ми затамуємо подих і з великим нетерпінням спостерігаємо за цим крижаним супутником», — йдеться в статті.

Нагадаємо, над Антарктидою відбудеться рідкісне кільцеподібне сонячне затемнення, коли Місяць закриє центральну частину Сонця