Переговори в Женеві: про що домовляються Україна та Росія і яка дата критична для Трампа

У Женеві (Швейцарія) 17 лютого стартував третій раунд тристоронніх переговорів між Україною, РФ та США. Напередодні зустрічі знову активізувалися дискусії: чи є шанс на реальний прорив, чи процес знову зведуть до імітації діалогу? Не менш активно обговорюють найрізноманітніші сценарії — від можливого енергетичного перемир’я до чутливих розмов про території. А окремі західні медіа вже навіть називають орієнтовні дати, коли Дональд Трамп нібито хоче побачити підписання фінальної мирної угоди.

Чи варто очікувати якогось результату від тристоронніх переговорів — TСН.ua розповів керівник аналітичного центру «Ділова столиця» Вадим Денисенко.

Переговори в Женеві: чого очікувати Україні

Президент США Дональд Трамп уже назвав перемовини в Женеві «важливими» та додав, що «все буде досить просто». На його думку, Україні варто «терміново сідати за стіл переговорів». Втім, за словами експерта, подібні заяви з боку американського політика лунають не вперше.

«Ми це не вперше чуємо, ми це чуємо не востаннє. Я не думаю, що зараз варто говорити про якісь вагомі прориви. Я хотів би в це вірити, але наразі це видається якщо не фантастикою, то близько до фантастики», — зазначає Денисенко.

На його думку, для оптимізму щодо результативності переговорів наразі немає підстав.

«Протягом останніх днів ми бачили достатньо серйозний накат з боку російських можновладців. Передусім — велике інтерв’ю заступника міністра закордонних справ (Росії — ред.) Галузіна, який прямим текстом почав говорити про те, що в Україні потрібно запроваджувати тимчасову зовнішню адміністрацію, яка проведе вибори, а РФ їх визнає», — пояснює експерт.

За його словами, йдеться фактично про спробу нав’язати Україні зовнішнє управління.

«Там він наговорив багато чого іншого, але, власне, це одна частина цієї історії. Друга — це так званий „дух Анкориджа“, про який говорили всі: від Лаврова до депутатів Держдуми», — додає Денисенко.

Аналітик зауважив, що більшість цих заяв адресувалася саме Сполученим Штатам.

«Зокрема, фраза Лаврова про те, що „нужно по-мужски решить то, о чем мы в Анкоридже договорились“. Тобто іншими словами, станом на зараз говорити про готовність Росії до реальної розмови, до зрозумілих компромісів або до реального вирішення питання миру не доводиться», — каже він.

Закритий формат переговорів може бути частиною російської тактики. Це необхідно для того, щоб представники РФ могли обговорювати вигідні для себе питання, а згодом публічно заявляти про нібито готовність України до переговорного процесу. Водночас, як наголошує Денисенко, насправді Росія наразі не готова до жодних реальних і змістовних переговорів.

Донбас і санкції: два ключові питання

На уточнювальне запитання, чи означають розмови про «домовленості в Анкориджі» тиск на Україну щодо виведення військ з Донбасу, Вадим Денисенко пояснив, що це лише частина ширшої картини. За його словами, для Росії не менш важливим, ніж територіальні питання, є тема зняття санкцій. Водночас експерт наголошує: навіть у разі тиску з боку Вашингтона США не можуть самостійно вирішити санкційні питання, адже значна їхня частина залежить від позиції Європейського Союзу. Саме тому, вважає він, ключовим фактором залишається позиція ЄС.

Однак результати Мюнхенської конференції показали, що наразі у Дональда Трампа немає достатніх важелів впливу на європейських партнерів, а сам Євросоюз не готовий іти на поступки Росії. За таких умов, підсумовує експерт, друга частина цього «рівняння» наразі не складається, а перспективи результативних переговорів залишаються вкрай сумнівними.

Мединський і «клоунада» замість рішень

Окремо експерт прокоментував рішення Володимира Путіна призначити керівником делегації Володимира Мединського. На думку Денисенка, це ще один сигнал про несерйозність намірів Кремля.

«Це свідчить тільки про те, що Путін не ставиться всерйоз до ухвалення рішень. У момент, коли потрібно йти на поступки, ухвалювати навіть технічні, але важливі рішення, — він цього не робить», — пояснює аналітик.

Він нагадав, що раніше переговорну групу очолював впливовіший представник.

«Коли він розуміє, що жодних рішень не буде, можна ставити клоуна Мединського, який розігруватиме клоунаду перед НАТО й перед усім світом», — заявляє Денисенко.

Переговори в Женеві можуть стати майданчиком для заяв, але не для реальних компромісів. Росія, за словами експерта, продовжує діяти в логіці тиску, ультиматумів і пропаганди, а не пошуку миру. Водночас відсутність єдності щодо санкцій і позиція Європи обмежують можливості США впливати на процес. У такій ситуації очікувати швидкого прориву не варто.

Території, «дух Анкориджа» та роль Трампа

TSN.ua також поцікавився, чи не створює ризик для України поява на переговорах теми територій, особливо з огляду на заяви Кремля та суперечливі сигнали з боку російської делегації. Вадим Денисенко зазначає, що за останній час сторони неодноразово змінювали риторику щодо змісту переговорів — від енергетичного перемир’я до територіальних питань.

«Наразі говорити про можливість вирішити якісь питання — достатньо складно. Ці можливості зараз дуже низькі», — наголошує він.

За його словами, реальні поступки з боку Кремля можливі лише за умови жорсткого тиску з боку США. Путін може піти на поступки тільки тоді, коли на нього серйозно натисне Трамп і щось йому гарантує. Саме цим пояснюється активне апелювання Росії до так званого «духу Анкориджа» як спроби повернути Вашингтон до попередніх домовленостей і підвищити ставки.

«Усе залежить від того, наскільки Трамп буде готовий тиснути не лише на Україну, а й на Путіна… Станом на зараз я не вірю в серйозний тиск, який призведе до важливих рішень», — зазначає аналітик.

«Прогрес» та енергетичне перемир’я

Коментуючи попередні заяви російської сторони про «прогрес» на перемовинах, Денисенко наголошує, що переговорний процес охоплює десятки різних напрямків, а не лише питання територій. За його словами, навіть мінімальні кроки, як-от відновлення обміну полоненими після п’ятимісячної паузи, вже можна вважати позитивним сигналом. А от на енергетичне перемир’я Росія не піде без суттєвих поступок з боку України під тиском США.

«У будь-якому іншому разі жодного енергетичного перемир’я не буде», — вважає експерт.

Вибори під час війни: міфи та реальність

Окрему увагу в розмові приділили темі можливих виборів в Україні. Зокрема, після публікацій західних медіа з’явилася інформація про нібито орієнтир на травень.

«Провести вибори до 15 травня теоретично неможливо», — наголошує Денисенко, зауваживши, що згідно з соціологічними даними, більшість українців не підтримує проведення виборів під час воєнного стану.

«Щодо готовності суспільства до виборів ми нещодавно провели соціологічне дослідження та оприлюднили його результати минулого тижня. Станом на сьогодні проведення виборів у період воєнного стану та війни підтримують приблизно 34% громадян України. Водночас більшість виступає проти будь-яких подібних ініціатив. За таких умов навіть спроба організувати вибори матиме абсолютно нелегітимний вигляд. Тому говорити про їхнє проведення найближчим часом, на мою думку, не доводиться — наразі це радше міфологія, ніж реальний сценарій», — додав він.

Вибори у США і дедлайни для війни

Коментуючи публікації американських медіа щодо можливого закінчення війни до літа 2026 року, експерт зазначає, що такі дати пов’язані передусім із логікою президентської кампанії у США. На його думку, Дональд Трамп був би зацікавлений у завершенні війни напередодні активної фази виборів.

«Червень–липень — це початок великої кампанії. Для нього це був би ідеальний момент… Чи можемо ми говорити, що саме до червня він поставив дедлайн? З мого погляду, це те саме, що тицяти пальцем у небо. Критичною точкою для нього є перше жовтня, адже будь-який інформаційний сигнал доходить до виборців приблизно за місяць. Тому для нього було б вкрай важливо завершити війну до початку жовтня. Тоді останній місяць виборчої кампанії можна було б провести під ідеєю: „Я зупинив найстрашнішу війну XXI століття“. Однак станом на сьогодні прогнозувати настільки далеко, чесно кажучи, ще зарано», — додає він.

Вплив війни на політику США та роль Китаю

Що буде, якщо війна не закінчиться до озвучених дат? Денисенко зазначив, що зовнішня політика для американського виборця важлива, але не визначальна. За його словами, результат значною мірою залежатиме від того, як розподіляться політичні сили після виборів.

«Якщо Трамп втрачає Конгрес — це одна історія. Якщо і Конгрес, і Сенат — це друга. Якщо все залишається, як є, — це третя», — пояснює він.

А от Пекін, на думку аналітика, ніколи не погодиться на другорядну роль у переговорах, де ключовим гравцем виступають США.

«Китай або грає на рівних із Вашингтоном, або не грає взагалі», — наголошує він.

Денисенко звертає увагу на проблеми у відносинах України з КНР. За його словами, в останні роки Київ практично не працював над розвитком цього напрямку.

«Якщо у нас мінусові відносини з Китаєм, важко розраховувати, що він допомагатиме нам з альтруїстичних мотивів», — зазначає експерт.

Він вважає втрату китайського вектора серйозною стратегічною проблемою, адже саме Пекін нині має найбільший потенційний вплив на Володимира Путіна.

Росія перед стратегічним вибором

Уже влітку-восени РФ може опинитися перед стратегічним вибором. За словами Денисенка, вона поступово входить у глибоку технологічну кризу, яка супроводжується проблемами ліквідності підприємств.

«У Росії сьогодні немає людей і технологій, які б могли будувати економіку на 20 років уперед», — пояснює він. У Кремля зараз фактично є два сценарії.

Перший — повне зближення з КНДР та остаточне занурення в китайську орбіту впливу, що означатиме ізоляцію і технологічну стагнацію. Другий — спроба диверсифікувати зв’язки між Заходом і Китаєм, використовуючи власні ресурси та логістику для повернення до кола технологічно розвинених держав. Наразі Путін відкладає ухвалення остаточного рішення, вважаючи, що має достатній запас часу.

Чи вистачить Росії грошей на війну

Оцінюючи економічну ситуацію в РФ, Денисенко застерігає від перебільшених очікувань щодо швидкого колапсу.

«Грошей на 2026 рік Росії вистачить», — визнає він.

Водночас вирішальним фактором залишається світова ціна на нафту. Якщо вона тривалий час буде низькою, кризові явища можуть загостритися до середини 2027 року. Якщо ж ціни стабілізуються або зростуть — Москва зможе протриматися довше.

Також, за словами експерта, важливими будуть управлінські рішення Кремля і стабільність рубля. Коментуючи заяви Трампа про домовленості з Індією щодо відмови від російської нафти, експерт уточнює, що повної відмови не відбулося. Йдеться про можливе скорочення імпорту — з приблизно 1,4 млн барелів на добу до 800 тисяч.

«Навіть мінус 600 тисяч барелів для Росії — це складно, але не смертельно», — пояснює він.

Чутки про поїздку української делегації до Росії

Інформацію про можливу поїздку української делегації до Росії за участі США як гарантів експерт називає безпідставною.

«Це чистий вкид, тут навіть ніщо обговорювати», — заявляє Денисенко.

Чи загрожує процесу новий глухий кут

«Дуже схоже, що ми можемо опинитися в глухому куті. Ймовірність результату є, але вона достатньо низька», — зазначає Денисенко.

Водночас сценарій виходу Трампа з переговорного процесу під час виборчої кампанії він вважає малоймовірним.

«Уявити, що Трамп стріляє собі в ногу і виходить із процесу під час виборів, майже нереалістично», — підсумував експерт.

Останні новини про переговори в Женеві

Нагадаємо, 17 лютого 2026 року, у другій половині дня в Женеві розпочався черговий раунд тристоронніх переговорів за участю делегацій України, Сполучених Штатів та РФ. Зустріч відбувається на тлі суттєвих змін у складі переговорних груп, що свідчить про зміну тактики сторін.

Окрім цього, на зустрічі помітили делегації Франції та Великої Британії. Такий формат може свідчити про пошук компромісної моделі подальших консультацій.

Очільник делегації наголосив, що представники України мають чіткий мандат на переговори.