Не "горящая путевка": мовознавець пояснив, як правильно говорити українською

Багато українців після переходу на державну мову відмовляються від росіянізмів і суржику. Проте окремі вислови досі викликають запитання. Мовознавець Олександр Авраменко пояснив, як правильно українською передати поширений вислів «горящая путевка».

Про це пише УНІАН.

За словами мовознавця, слова «горящий» в українській літературній мові немає.

«Так само, як ідущий хлопець чи бігуча дівчина, це суржикові форми», — пояснив Авраменко.

Він зазначив, що для таких слів українська мова має природні відповідники.

Як правильно перекладати подібні слова

За словами лінгвіста, існує кілька способів передати такі конструкції українською мовою.

Перший — описовий. Наприклад:

• ідущий парень — хлопець, що йде;

• бегущая девушка — дівчина, що біжить.

Другий спосіб — використання відповідного іменника:

• начинающий журналист — журналіст-початківець;

• потопающий — потопельник.

Третій варіант — добір прикметника.

Як правильно сказати «горящая путевка» «українською

Саме цей спосіб, за словами Авраменка, підходить для перекладу поширеного туристичного вислову.

«Подрастающее поколение — молоде покоління. А горящая путевка — гаряча путівка», — пояснив мовознавець.

Саме словосполучення гаряча путівка відповідає нормам сучасної української літературної мови та є правильним варіантом для повсякденного вживання.

Нагадаємо, в різних регіонах України побутують власні діалектизми, які можуть бути незрозумілими для мешканців інших областей. Одним із таких слів є «калабанчик» — так у деяких регіонах називають невеликий контейнер або судочок для їжі, який беруть із собою на роботу чи навчання.

Окрім цього, українці використовують й інші локальні назви: зокрема, на Донеччині поширені слова «тормозок» (їжа на роботу, особливо до шахти) та «мармід» (посуд для обіду).