У небі над заходом України помітили загадкові світлові стовпи: що це було (фото)

Жителі Львівської та Тернопільської областей стали свідками рідкісного природного явища — світлових стовпів, що пронизали нічне небо. Сильні морози та фізика перетворили звичайні ліхтарі на фантастичне світлове шоу.

Про це повідомили «Суспільне.Тернопіль» та «Голос Сокальщини».

Увечері 9 лютого та в ніч проти 10 лютого жителі Львівщини та міста Бережани на Тернопільщині стали свідками світлових стовпів. Соцмережі швидко заполонили фото вертикальних світлових променів, що здіймалися вгору крізь ясне зимове небо.

Один із очевидців Ігор Свірський зафіксував це явище близько 22:30 за допомогою смартфона. Оскільки неозброєним оком світлові стовпи помітні не так чітко, чоловік скористався режимом нічного знімання з витримкою 10 секунд. Саме це дозволило передати деталі явища без застосування будь-яких фільтрів.

Як утворюються світлові стовпи?

З наукового погляду світлові стовпи належать до різновидів гало. Хоча зовні вони нагадують потужні промені прожекторів, спрямовані просто в небо, насправді це лише оптична ілюзія. Жодного власного джерела світла ці стовпи не мають — вони виникають унаслідок складних фізичних процесів в атмосфері.

Для появи такого ефекту необхідне поєднання кількох умов: сильний мороз, відсутність вітру та наявність у повітрі дрібних кристалів льоду.

Вчитель фізики та астрономії тернопільської школи №27 Богдан Плисюк пояснив, що ключову роль у формуванні світлових стовпів відіграють мікроскопічні крижані кристали. За значного зниження температури — зокрема, того дня в Тернополі стовпчики термометрів опускалися до -7 °C — у повітрі утворюються найдрібніші шестигранні льодові пластинки.

Ці пластинки настільки малі, що залишаються непомітними для людського ока і не заважають спостерігати за зоряним небом. Водночас кожна така пластинка працює як мініатюрне дзеркало: світло, потрапляючи на неї, відбивається та спрямовується вгору.

Світлові стовпи на Тернопільщині та Львівщині (7 фото)

Джерелом світла зазвичай стають наземні об’єкти — вуличні ліхтарі, підсвічені фасади, рекламні конструкції чи святкова ілюмінація. Від типу освітлення залежить і колір стовпів: натрієві лампи формують жовто-помаранчеві відтінки, тоді як світлодіодні — білі або блакитні.

Промінь світла, піднімаючись угору, багаторазово відбивається від мільярдів крижаних кристалів, створюючи для спостерігача ілюзію суцільної вертикальної світлової колони.

Подібний ефект можуть викликати не лише штучні джерела світла, а й природні — Місяць або Сонце, особливо під час сходу чи заходу, коли світило розташоване низько над горизонтом.

Зазвичай світлові стовпи беруть початок біля земної поверхні, а з висотою поступово тьмянішають, розсіюються та зникають.

До слова, на початку лютого в Одесі спостерігали рідкісну «парселену»: через сильний мороз світло Місяця заломлювалося в крижаних кристалах, створивши ілюзію чотирьох дисків у небі. Це явище є різновидом гало, де справжній Місяць виділявся насиченим жовтим кольором на тлі майже безбарвних двійників.