Від Київської Русі до сучасної України. Коротка історія пива

31 липня, 17:28

Наприклад, у Київській Русі пиво готували з ячменю або проса, додаючи хміль та солод. Варили його, здебільшого, цілими громадами, оскільки процес був трудомістким.

Вже у XIII столітті наші пращури вміли варити пиво, яке зберігалося кілька місяців. Назвали його "березневим".

Пивоваріння вже тоді об’єднувало людей. У той час, очевидно, народилася й народна мудрість: "зварити з кимось пива", тобто "порозумітися".

Для русичів пиво було, мабуть, другим улюбленим алкогольним напоєм після меду. Його подавали до бенкетних столів, прирівнюючи до ритуального напою.

Основний раціон тогочасного "пролу" складався з хліба, цибулі й пива. На Русі пивом і солодом платили данину, розраховувалися за виконану роботу.

Пиво пили на Русі, полюбляли його на Січі, продовжували варити у часи імперського гніту, п’ють пиво й досі, насолоджуючись його неповторним хмільним ароматом.

Із робочих пивзаводів найдовшою історією можуть похвалитися ті, що розташовані у Галичині та на історичній Волині – українських територіях, які найпізніше увійшли до СРСР. Деякі з них були засновані ще у XVII-XVIII століттях.

У 70-ті роки у найбільших радянських індустріальних центрах  були збудовані пивзаводи-гіганти.  У Києві, Чернігові, Харкові, Миколаєві, Запоріжжі ці мегаброварні існують і до сьогодні та радують нас своїм напоєм.

Звісно, сучасні українські броварні є, здебільшого, підприємствами  міжнародного рівня та використовують новітні технології і обладнання.

Дивіться далі, як нині виглядає ринок пива в Україні -->

Дізнатися більше