Одна з перших речей, які юний Гаррі робить після того, як довідується, що він чарівник, – відвідує чаклунський банк Ґрінґотс. Там з'ясовується, що він має неабиякі статки. Звідки вони – було невідомо. Ситуацію прояснила Джоан Роулінг на сайті Pottermore: предок "хлопчика, що вижив" був фармацевтичним магнатом.
Як зазначила Джоан Роулінг, це єдиний спосіб, у який учні маґлівського походження можуть придбати чарівні палички – Олівандер приймає лише ґалеони, серпики і кнати.
У книгах Роулінг Ніколас Фламель є творцем Філософського каменю – магічного артефакту, який може дарувати людині безсмертя. У реальності Фламель був французьким дослідником та книгопродавцем, який жив протягом XIV-XV століть. Після своєї смерті він отримав репутацію алхіміка, який потайки здобув безсмертя.
Альбус Дамблдор був викладачем трансфігурації якраз у ті часи, коли Том Редл – Лорд Волдеморт – навчався у Гоґвортсі. Він також вчив Ньюта Скамандера і мав з ним доволі близькі стосунки.
У чаклунській Британії виходить газета "Щоденний віщун", а життя американської спільноти чарівників висвітлює "Привид Нью-Йорка". Дизайн обох газет створювала фірма MinaLima. Її працівники навіть вигадали постійного героя шпальт – злочинницю на ім'я Руда Відьма.
Багато чаклунських заклинань походять з латини. Аccio утворено від accerso, що означає "викликати" або "брати". Wingardium Leviosa ж складається з wing – "крило", ard (від aardus – "піднесений") та levi (що означає "піднімати").
Протягом навчання у Гоґвортсі головний герой серії фільмів "Фантастичні звірі та де їх шукати" Ньют Скамандер був у Гафелпафі. До речі, це помітно й у одязі персонажа – він має жовто-чорний шарф.
Роками фанати розмірковували над тим, чому частина душі Волдеморта всередині Гаррі не загинула, коли того вкусив василіск. Зрештою, отрута цієї тварини знищила інший горокракс – щоденник Тома Редла. Джоан Роулінг зазначає, що горокракс знищується, коли носій непоправно пошкоджено, а Гаррі зцілив фенікс.
У холі Гоґвортсу часто проводилася грандіозні обіди. Протягом епічної святкової сцени у фільмі "Гаррі Поттер та келих вогню" багато страв були справжніми – для того, щоб вечеря була більш реалістичною. Однак здебільшого їжу було вироблено з гуми.
Повне ім’я директора Гоґвортсу звучить так: Альбус Персіваль Вульфрик Браян Дамблдор. Альбус з латинської означає "білий". Персиваль – ім’я, що належало одному з лицарів Круглого столу. Вульфриком звали британця, який був відомий як чудотворець, а Браян означає "благородний".
На стінах замку Гоґвортс розміщено рухомі портрети. Деякі з них мають чимале значення для сюжету – наприклад, Гладка леді. Проте деякі – ні. Тому ці ролі дісталися продюсерам, що захотіли увіковічнити себе на екрані.
"Хлопчик, що вижив" мав дідуся, якого також звали Гаррі. Як зазначила Роулінг на Pottermore, він жив протягом кінця 1800-х – початку 1900-х років. Не виключено, що він може з’явитися на екранах одного з фільмів серії "Фантастичні звірі та де їх шукати".
Сіріус Блек був двоюрідним братом Белатриси Лестранж, а та – тіткою Драко Малфоя. Усі складні сімейні зв'язки пояснює гобелен у будинку за адресою Площа Гримо, 12. Проте його не існувало аж до виходу фільму "Гаррі Поттер та Орден фенікса".
Щоб зняти сцену у "Відмацьких витівках Візлі" – крамниці жартів, сповненій різноманітними розіграшами, зіллями та іншими неординарними товарами, знадобилося 6 місяців лише на створення декорацій.