Архаїчний сталінізм Путіна
Ми самі фінансуємо високу підтримку Кремля російським народом.
Володимир Путін – це архаїчний варіант Йосипа Сталіна. Проте сталінізм в епоху глобалізації виглядає більше ніж дивно. В принципі, нині можна вибудувати "металеві лаштунки", можна відмовитися від глобальної мережі Інтернету, запустивши російський аналог "Чебурашку", яка і називається смішно, і так само працює. Росіяни вже запускають і свій GPS – так звану систему ГЛОНАСС. По грошах це коштує так само дорого, як американський аналог, але навряд чи самі росіяни користуватимуться цією громіздкою, проте сирою штукою, що функціонуватиме на території Росії і оновлюватиметься із сумнівною регулярністю.
Зрештою, який-небудь бронетанковий завод зможе освоїти виробництво російських аналогів айфонів з 6-м рівнем захисту від куль, придатних для використання в бронежилетах, але популярністю будуть користуватися все одно телефони виробництва "піндосів" (як нині модно називати в РФ американців).
Все це можна зробити, але функціонально статус країни від цього не зміниться. Якщо РФ відгородиться від світу металевою ширмою, то вона потрапить у 50-ті роки минулого сторіччя і стане архаїчною тоталітарною країною на кшталт Північної Кореї, Венесуели чи Куби. Адже сучасне становище Росії визначається не лише доступом до GPS та Інтернету, але й багатьма іншими дарами глобалізації.
От візьмемо банки як функціональний інструмент: російські банки, звісно, "наймогутніші у світі", але досить таки значну частину ресурсів вони беруть на міжнародному борговому ринку, де гроші значно дешевші, ніж в РФ. Російські банки позичають на Заході та в США сотні мільярдів доларів, розміщують на ринках капіталів свої облігації. Фактично головні надходження дешевих грошей до Росії відбуваються саме зі Старого та Нового світу. І ось американці, а слідом за ними і європейці, блокують доступ російських фінансових установ до ринків капіталу. В підсумку виходить, що позичені мільярди вже треба віддавати, а нових взяти ніде. А гроші потрібні не лише під сплату зобов'язань, але й під кредитування російської економіки…
Все, перший крок до банкрутства економіки зроблено, банки будуть змушені вимивати гроші з внутрішнього ринку для погашення своїх зовнішніх зобов'язань, і в результаті економіка РФ незабаром відчує гострий брак коштів. І це ще не "металеві лаштунки", це лише санкції, які за своєю природою значно ліберальніші.
Тепер уявімо, що Володимир Володимирович Путін натискає чарівну кнопку, й ота його знаменита ширма, покликана захистити російські устої від геїв та "правосєків", нарешті зачиняється, і в підсумку банки РФ відрубаються від міжнародної платіжної системи SWIFT та платіжних систем Visa та MasterCard. Це означає призупинення будь-яких фінансових взаємин світу російського бізнесу та російських громадян. Російська економіка зупиняється, оскільки щонайменше відсотків на 50% вона працює на експорт, а будь-які міжнародні контракти супроводжуються банківськими операціями. Можна, звичайно, уявити, що російські купці везтимуть караванами метал, а назад – "Мерседеси", але з такою човниковою економікою РФ далеко не заїде.
Цивілізованому світові не треба будувати довкола РФ особливих мурів, і навіть не варто стягувати війська на східні кордони НАТО, достатньо заблокувати російську економіку в нинішніх кордонах РФ. Санкції Канади, США, ЄС, обмеження на діяльність російських банків впливають на позицію Кремля значно ефективніше, ніж нові військові бази Північно-Атлантичного альянсу. А найкращими металевими лаштунками для Путіна може стати рішення G7 накласти санкції на дві російські кампанії – "Роснефть" і "Газпром", які складають дві третини експортного потенціалу РФ. І імперія впаде. Так звані нафтодолари є головним допінгом путіноміки, особливо її мілітарного сектору, і без них країна перетвориться на зубожілу Кубу чи злиденну Північну Корею, де любов до лідера ретельно стимулюється потужним репресивним апаратом.
Чим Північна Корея відрізняється від Росії? Головним чином тим, що Європа через купівлю енергоносіїв дотує російського обивателя. Задоволеність пересічного громадянина РФ своїм президентом, почуття безпеки "від правосєков" та "геїв" проплачені європейськими споживачами, в тому числі – й українськими. Наші гроші надходять до російської скарбниці, а звідти – скеровуються на підтримку путіноміки. Як тільки Європа "подякує" цим кампаніям, а "Газпром" та "Роснефть" будуть ізольовані в межах РФ та дружніх їй держав, ставлення росіянина до своєї влади зміниться. І тоді Росія перетвориться на звичайну диктатуру, де головні ресурси бюджету йтимуть на підтримку репресивно-військової машини, а громадяни перетворюватимуться на біороботів, завдання яких - зміцнювати обороноздатність країни в протистоянні зі світовим імперіалізмом та, звісно, геями.
Тут принагідно можна згадати так званий Митний союз та інші мертвонароджені структури на кшталт ЄврАзЕС. Ми все дивувалися, для чого Путін так завзято намагався зачати мертвонароджене дитя? А для того, щоб за металевими лаштунками не залишитися наодинці, бути бодай в компанії бацьки та ще декількох середньо-азійських вождів. З цієї ж самої причини останнього місяця Кремль так затято намагається реанімувати БРІКС (союз Бразилії, Росії, Індії, Китаю та Південної Африки). Такий собі альянс бідних, але великих - проти потужних і заможних, тобто проти G7 і решти світу. Не складно припустити, що незабаром до великої сімки приймуть Китай, а БРІКС перетвориться на БРІС.
Так що архаїчний сталінізм Путіна – це велике благо для планети, в тому числі для України. Експортозалежність РФ, сировинний уклад її економіки призведуть до одного з двох результатів: або режим Путіна піде далі у побудові російської абсурдономіки і сировинні регіони Росії один за одним почнуть відділяти від центру, або Володимиру Володимировичу вкажуть на його реальне місце у світовій ієрархії цінностей. Але це буде не менш боляче.