Напередодні нової сесії парламенту віце-спікер Микола Томенко розповів ТСН.ua, чим займуться депутати у першу чергу, яким буде остаточний закон про вибори, коли відкриється ринок землі і вступить в силу пенсійна реформа.
- У вівторок розпочнеться новий парламентський сезон. Розкажіть, чим займуться депутати у першу чергу?
- Вже багато років нічого не змінюється: все буде крутитися довкола влади, землі і грошей. «Влада» - це уточнений чи кардинально новий закон про вибори. Звісно, поки Венеціанська комісія не зробила висновків по цьому документу, важко щось про нього казати. Та я залишаюсь на тій позиції, що у влади немає шансів сформувати парламентську більшість (226 голосів), поки вона не прийме змішану систему виборів. Вона може набрати необхідну кількість штиків лише за рахунок «легкого» пресингу грошей, влади і стимулювання квазі-опозиції. Приміром, якщо на округ підуть десятки кандидатів від опозиції, тоді представник влади зі своїми 10-15% переможе.
«Гроші» - це формування бюджету, яке в цьому році відбувається непрозоро, незрозуміло. Навіть голови облрад не мають уявлення, як буде формуватися бюджет – їх до цього ніхто не залучав. Коли він буде готовий до першого читання, будемо думати, як працювати. Зрозуміло, що це не буде бюджет суттєвого економічного росту, оскільки ситуація не проста. На кому будуть економити – як завжди, на людях, на гуманітарній сфері і на місцевому самоврядуванні. Тобто, на місцях будуть заробляти, але через Київ ці гроші перерозподіляти.
Ну і «земля» - це ласий шматок не тільки для влади і для фінансових груп, а й для іноземних структур, які співпрацюють з українськими фінансовими групами. Причому, земельна реформа і ринок землі можуть початися швидше, ніж про це говорять. Судіть самі: коли ми почали активно критикувати термінове скасування мораторію на продаж землі, казати, що Україна до цього не готова і в корупційній країні небезпечно відкривати ринок землі, тоді у посланні президента до народу була записана цифра – 1 січня 2013 року. Але всі його представники, всі члени його команди продовжують говорити про 1 січня 2012 року – як дату скасування мораторію на продаж землі. Тому підозрюю, що машина буде запущена з 2012 року. У всякому разі, у багатьох «хлібних» земельних областях, де є знамениті чорнозем, вже є групи, які моніторять вразливі верстви людей, які готові продати паї. Списки вже складені. Якщо цей процес піде, він буде некерований.
Це три визначні моменти, навколо яких буде крутитися робота Ради.
- Давайте детальніше зупинимось на законі про вибори, який мав змінити виборчу систему і збільшити прохідний бар'єр. Ходять чутки, що він вже не вигідний регіоналам і може бути провалений, а вибори ВР – взагалі перенесуть на 2015 рік. Що з цього правда?
- Питання перенесення виборів час від часу підіймається. Але я не бачу ні політичної, ні юридичної передумови, як це зробити. Умовно кажучи: легше сфальсифікувати вибори, чим їх перенести. Засобом фальсифікації можуть бути механізми та інструменти, закладені законодавством. Все ж таки, я вважаю, що скоріше буде тиха фальсифікація через змішану систему виборів, а не їх перенесення. Влада приречена на антипрезидентську більшість, якщо будуть пропорційні вибори. По ступені вірогідності – змішана система зараз на першому місці, збереження теперішньої системи – на другому, а перенесення виборів – на третьому. Я даю відсотків 75, що вибори будуть в 2012 році.
- Пенсійна реформа досі не вступила в дію. Спікер Литвин заявив про те, що потрібно внести правки в цей документ. Що це за правки і чому знову з її впровадженням затягують, попри настанови МВФ?
- МВФ вже переніс візит делегації: влада не виконала обіцянок і по пенсійній реформі, і по скороченню видатків на владу, збереглися непрозорі процедури по тендерним закупівлям... По пенсійній реформі все просто: влада каже, що є технічні помилки? Облиште, у нас з технічних міркувань ніколи закони не відкладалися, повірте. Мова йде про кілька правок, одна з яких – найсерйозніша. Це правка опозиції, яка передбачає підвищення мінімальних заробітних плат на достатню суму – більше 30 млрд грн. Вона буде провалена разом з іншими так званими технічними правками післяобід, 6 вересня. Буде подано на підпис «реалістичний», так би мовити, варіант. Законопроект набуде чинності 1 грудня, найпізніше – 1 січня. Насправді нічого не зміниться, пенсійний вік буде піднято, стаж також. Мова йде лише про збої механістичної машини голосування вночі. Вона дала збій і представники більшості забули зняти цю поправку. Чому так сталося? У комітеті Сушкевича (за рахунок того, що комуністи тимчасово «вийшли» з більшості під час обговорення пенсійної реформи) майже всі опозиційні правки до другого читання були підтримані. І владі потрібно було їх всі ставити на голосування і провалювати. Це механізм, який діє сьогодні в регламенті. Зазвичай комітет, як сума представників фракцій, на друге читання виносить правки, які будуть проголосовані. І тому, як правило, правки рідко підтверджуються. А тут – «нештатна» ситуація, сотні правок підтвердилися з метою їхнього подальшого провалення. І ось вони вночі просто втомилися і забули кілька наших правок провалити. Тому зараз змушені ліквідовувати «технічні» помилки.
- За цей рік, що лишився до виборів, чи буде Рада повноцінно працювати, або ж сесійна зала перетвориться на піар-майданчик для політичних сил?
- У кожного, звісно, своя мета. Але я б не застосовував слово «піар-майданчик». Насправді регіонали зараз у непростій ситуації: більшість законопроектів розробляється в уряді, а депутатів зобов'язують їх затверджувати. Спочатку голосується та кондова урядова версія, яка не сприймається навіть більшістю у ПР, але їм кажуть: ваша задача – голосувати, їм нікуди дітися. Потім всі законопроекти приходять з правками президента, які ПР бачила, але не хотіла вносити. Тому Партії регіонів складно популяризувати свою діяльність через парламент. Їх використовують як машину для голосування за непопулярні урядові закони. Їм потрібно змінювати цю систему, продемонструвати, що в більшості ведеться дискусія і вони здатні впливати на рішення Адміністрації Президента і Уряду. У опозиції - інше завдання. Ми маємо визначитися, хто з нами, а хто проти нас. Нехай у нас залишиться 120 депутатів в опозиції, але у них буде синхронізована і координована позиція. А ті, хто вирішили перейти на бік влади, так про це й скажуть. Ну і плюс у нас ще своя історія – висить судовий процес над нашим лідером. І ми будемо шукати механізми, як людям пояснювати, що відбувається, дійсно, для цього знадобиться парламентська трибуна. Але ми не вважаємо, що це погано, адже нам практично закрили телебачення. Тож, я би не казав, що парламент стане майданчиком, де збираються бали до виборів. Скоріш за все, для влади це буде засіб легалізації непопулярних рішень. А для опозиції – спроба показати, що є альтернатива владним рішенням і можливість діяти інакше у разі приходу до влади.
- По декому з ваших колег відкриті кримінальні справи. Вас також викликали до прокуратури після мітингу на День незалежності. За чутками, з початком роботи парламенту можуть початися голосування по зняттю недоторканості з депутатів-опозиціонерів для притягнення їх до відповідальності. Невже до цього дійде?
- Я спокійно до цього ставлюся. Хоча – не виключаю цього. Та треба взагалі ліквідувати цей міф про недоторканість – у справжніх депутатів-опозиціонерів немає недоторканості. Наших депутатів по спині чи по нирках б'ють, хтось жаліється, хтось ні. Загальна установка влади є такою: треба поважати закон, поважати чиновників і депутатів, які входять до влади. А які в опозиції – їх можна «посилати», бо від них нічого не залежить. У нас немає реальної недоторканості. Серйозної відмінність між нашим депутатом і, скажімо, бізнесменом чи журналістом немає. Хіба що ми можемо кудись зайти по посвідченню, а вам треба записатися, тобто ви на хвилину пізніше зайдете. А політично-юридичних прав, передбачених законом, у нас немає. Наприклад, мене викликають на допит на суботу. По-перше мене немає, а по-друге, я, на щастя, не учасник якогось резонансного злочину, що мене у вихідний треба розшукувати? На консьєржів у моєму під'їзді накричали, погрожували тим, що вони мають справу з цілим капітаном міліції. І все чере те, що консьєржі сказали, що я у відрядженні. Міліція ж їм відповіла: «Нічого, ми підемо подивимось!» Куди ви подивитесь? На якій підставі? Потім пішли сусідів шукати, не знайшли – всунули у двері запрошення. За таких обставин можна лише уявити як по Україні застерігаються права простої людини.
- Чи відомо вам, що запропонували Сергію Тігіпку в обмін на те, що він майже погодився увійти до ПР разом із своєю партією? І чому він затягує з остаточним рішенням?
- Гадаю, мінімально – це перший номер в списку ПР. Хоча, звичайно, важко уявити його локомотивом непереможної партії, якщо подивитися рейтинги. Але якщо він стає на чолі списку, то навіть проситься рішення про те, що не сьогодні-завтра він повинен стати прем'єр міністром. І остання заява Тігіпка - що він не прийняв остаточне рішення - говорить про те, що, можливо, президент пообіцяв йому одне, а на практиці це не реалізує. Гадаю, в даному випадку не всі у ПР сприйняли такий формат об'єднання. Я думаю, Тігіпко зараз стає заручником непростої ситуації: у Партії регіонів іде боротьба. Вона звичайно не видима. Але, я вам скажу, якби не було боротьби, то ми б вже давно мали прем'єр-міністра уряду Криму. Президент не може визначитись, тому що іде протистояння у партії. Таке ж протистояння є і на місцевому рівні. У Чернівецькій області досі немає голови облради, вже 8 місяців. Немає мерів у багатьох містах. З одного боку, влада говорить, що вона потужна, але в них немає кандидатів на прямі вибори, тому вони їх і бояться. Ну, ви можете собі уявити, щоб десь прем'єр-міністр сказав, що ми без мера нормально обходимось, хай живе в Тель-Авіві?! Та його б назавжди змусили піти з політики!
- До речі, як вважаєте, любовний скандал у родині поки що київського мера Леоніда Черновецького - розіграний чи справжній?
- Думаю, тут все до купи зібралося. Ви ж бачите, що у молодій команді кожен сам стоїть за себе. І це розлучення воно стало лише наслідком втрати впливовості Черновецького...
- Що нового чути у справі Тимошенко? Все йде до того, що їй «світить» 7 років позбавлення волі?
- Скільки б свідки не говорили, все зводиться до того, що її дії були адекватні. І це при тому, що був лише один свідок, який її захищав – це Турчинов. А більша половина свідків так званого звинувачення говорили про те, що ніяких претензій до Тимошенко не було. Вони тільки зазначали, що можна було краще договір скласти, чи гірше. Насправді, окрім Азарова, Бойка, Ющенка і Єханурова (які, складалося враження, зводять політичні рахунки), реальних обвинувачень у бік Тимошенко не було. Але зрозуміло, що все йде за сценарієм, який не змінився. Я не бачив сигналів з боку влади чи редагування позиції правосуддя, які б говорили, що вони можуть відійти від попередніх установок. Поки що влад невидимою рукою веде процес до позбавлення волі.
Записала Наталія Мелещук