Опіум для народу

Українці, як відомо, народ набожний та боголюбивий. Відповідно, і владу собі вибирає теж набожну. В ідеалі Україні пасувала б яка-небудь християнська монархія з правом надання віджилим монархам перехідного звання почесних великомучеників. Але доки з монархією не склалось, влада намагається бодай якось підлаштуватись під народно-релігійні запити. В результаті нова українська номенклатура виробила по-своєму унікальний, комсомольсько-православний дискурс, в межах якого і реалізуються християнські запити електорату. На практиці це означає, що перед днем Радянської Армії обов'язково святкується Різдво Христове, а перед Першим Травня – традиційний Великдень.

Церква, слід зазначити, завжди чутливо реагувала на подібну дитячу хворобу лівизни в галузі релігійної політики, намагаючись витиснути з боку влади максимум дивідендів. І якщо колишній режим мав із церковними єпархіями, як і з реальністю взагалі, стосунки складні та заплутані, то нова, народообрана влада, схоже, має всі шанси порозумітись із панотцями, аби вдарити спільним фронтом по атеїстичному мракобіссю. У будь-якому разі спроби конструктивного діалогу вже спостерігаються.

Візьмімо, до прикладу, питання суспільної моралі та славнозвісної національної експертної комісії на чолі з Василем Костицьким, чия бурхлива діяльність припала саме на роки правління старого режиму, котрий (режим), хоч і любив за першої-ліпшої нагоди згадати про унікальність та духовність нації, проте чомусь не поспішав захищати моральних експертів від оборзілих порнографів. Натомість, за нової, народообраної влади статус НЕКу поки що лишається невизначеним та чітко не окресленим – неясно, чи потрібні будуть президенту незалежні експерти, чи можна буде традиційно обійтися силами МВС. Тому панотці, чутливо реагуючи на політичну кон'юнктуру, вирішили завдати превентивного удару, в результаті чого з'явилося "Відкрите звернення керівників християнських Церков України до української громадськості з приводу потреби захисту високих моральних засад та сімейних цінностей". Справа, безперечно, важлива та перспективна. Слід, поза всяким сумнівом, очікувати ближчим часом появи подібних звернень від трудових громад та робочих колективів кришнаїтів, старовірів та буддистів, оскільки високі моральні засади хвилюють і буддистів також. Буддистів, можливо, навіть більше за інших.

Але повернімось до "Відкритого звернення". Попри те, що адресується воно прогресивній громадськості, червоною ниткою крізь рядки служителів культу проходить невимовна та незгладима потреба сильної руки, що покладе нарешті край засиллю порнографії. Себто, нібито і йдеться про людей доброї волі, але чомусь усе так чи інакше зводиться до державної політики. А що таке державна політика за умови спайки комсомольців із неофітами – можна лише уявити. Одним словом, аби далі не переказувати своїми словами позицію панотців, зацитую:

"Ми, керівники християнських Церков України, вважаємо своїм громадянським обов'язком висловити рішучу незгоду з діями учасників інформаційної війни, спрямованої на дискредитацію та перешкоджання діяльності Національної експертної комісії України з питань захисту суспільної моралі" - точно. А я все не знав, як це назвати. Війна. Причому – громадянська. Сімпсони проти Костицького.

"Багато свідомих громадян, в тому числі і віруючих людей, які складають переважну більшість населення України" - писали би вже "кращу його частину", чого там.

"Ми переконані, що питання захисту суспільної моралі має вирішуватись на державному рівні, оскільки це є загальноприйнятою практикою розвинених демократичних країн" - Точно. Починаючи з часів Інквізиції.

"За допомогою пропаганди та навіть інструментів міжнародного впливу українському суспільству нав'язуються у якості норми життя неприродні одностатеві стосунки" - Мова, слід розуміти, про МВФ. Я теж завжди вважав стосунки українського уряду з МВФ неприродними. І в чомусь, безперечно, одностатевими.

"Ця спланована атака в бік НЕК" - просто не НЕК, а якісь вежі-близнюки, прости Господи.

"...Є наміром осіб, які не бажають або не спроможні працювати з врахуванням сучасних європейських і етичних стандартів" - Я теж для себе їх завжди розрізняв: є європейські, а є етичні.

"Це відкрита спроба завадити впровадженню демократичної державної політики у сфері захисту суспільної моралі" - здається, заради цієї фрази все й писалось.

"...Держава не має права стояти осторонь" - Ну, іще б.

"...Бо пасивність держави у сфері активного захисту суспільної моралі рівнозначна її сприянню моральній деградації" - Сто пудів рівнозначна. Більше того – пасивність у сфері активного, мабуть, і стосується згаданих вище інструментів міжнародного впливу, які так наполегливо нав'язуються довірливому українському суспільству.

"...Адже тільки держава має засоби правового впливу" - а це вже точно про МВС.

"...Ми закликаємо українську громадськість, а також Президента України, Верховну Раду України, Кабінет Міністрів України, представників місцевої влади та власників медіа-бізнесу, замислитись над тим, які цінності та яку культуру спілкування ми передаємо нашим дітям" - Сто відсотків. Про культуру спілкування – це саме до Президента України. Та й про цінності теж. Скажімо, про нерухомість.

"І нехай Господь допоможе усім нам у цій важливій справі!" - ну, з вами все зрозуміло. Лишається питання – а що в цій ситуації робити всім нам.

____________________

Читайте також:

Між вільними вільна, між рівними рівна

Заява нового міністра освіти про доцільність включення до шкільної програми лише мертвих письменників повернула надію та віру в справедливість у багатьох із нас.