Перевірка на міцність

У Латвії є проросійська "п'ята колона". Якщо дослівно, п'ята колона – це ворожа сила. Проте тут це, скоріше, недружня сила.

Перш за все, йдеться про людей, які після відновлення незалежності не змогли себе знайти в Латвії. Якась частина людей не змогла одразу отримати громадянство. Були різні нюанси. Зокрема, мовне питання.

Країна маленька, і для неї державна мова – латиська – є дуже важливою. Це як код національної ідентичності. Але якась частина людей не вивчили латиську. З яких причин, важко сказати. Наразі це завадило їм отримати громадянство і, врешті, ідентифікувати себе з латиською нацією і Латвією.

Багато з них, живучи у Латвії набули російське громадянство. Для цього Росія влаштувала велику кампанію, і вона була доволі успішною. Зрозуміло, що людині, якій десь за 50 і ,яка не знає латиську мову, важче на ринку праці знайти себе. А якісь засоби для існування їй потрібні. От вони і стають громадянами РФ, бо там пенсійний вік для жінок 55 років, для чоловіків – 60. Тож вони отримують російську пенсію, а потім зможуть претендувати ще на якусь частину латвійської.

Членство в НАТО дає латвійцям певне відчуття захищеності

Загалом вони ставляться до Латвії як до мачухи. Російська культура, російська мова їм ближчі. Люди старшого віку зітхають по Радянському Союзу. Це, звісно, дивує, бо вони тут живуть, але до Росії їхати не збираються.

Тому зрозуміло, що ці люди тягнуться туди, де їм все зрозуміло - до Росії. А Росія цим користується по максимуму, використовуючи російські і російськомовні ЗМІ у Латвії для підживлення їхньої недружності. Є також організації так званих негромадян, мета діяльності яких аналогічна.

Але варто зазначити, що Латвія веде активну боротьбу із російською пропагандою і будь-якими спробами розхитати ситуацію. Можливо, з перемінним успіхом, але все ж таки. Так, останні дані засвідчили, що все менше латвійців дивляться російське (канали, які транслюються з РФ) і російськомовне телебачення. Також Латвія останнім часом приділяє значну увагу російськомовним програмам на державному телебаченні. Вони насичені і надається достовірна інформація. Завдяки продуманій політиці все більше людей віддають перевагу саме державним каналам, де мовлення ведеться латиською мовою.

Ще один надзвичайно важливий момент – у Латвії діє, і діє дуже добре, Поліція безпеки. Це спецслужба при Міністерстві внутрішніх справ, що працює на засадах державності, на засадах збереження стабільності у країні. Вона має багато задач, але головна з них – це боротьба проти намагань створити в суспільств уяву про Латвію як failedstate.

Коли в Інтернеті, у ЗМІ з'являється якась ворожа пропаганда, Поліція безпеки реагує дуже швидко. Наприклад, нещодавно у "Фейсбуці" з'явились ілюстрації про Латгальську народну республіку – на кшталт "ДНР" і "ЛНР". В ілюстрації був використаний неофіційний прапор Латгалії.

Латгалія – це один з регіонів Латвії, де є певні економічні проблеми і, де проживає багато російськомовний людей. І, звісно, російська пропаганда хотіла би показати, ніби це такий депресивний район, який дуже подібний до Донбасу. І, як встановила Поліція безпеки, люди з цього регіону воюють на стороні сепаратистів в Україні.

Після того до Латгалії приїхали представники Сейму. Вони поспілкувалися з людьми, перевірили, чи справді є якісь сепаратистські настрої. І виявилось, що так, є певні проблеми, але щоб вони зовсім схилялись до Росії – такого немає. Люди себе позиціонують з Латвією, це їхня держава.

Минулого року був випадок, коли на машині в Ризі повісили прапор "ДНР". Законодавчо не можна було на них вплинути, бо цей прапор ніким не визнаний, і його публічне використання не заборонене. Але Поліція безпеки зробила окремий припис, щоб більше цей прапор на вулицях Латвії не з'являвся.

Активно Росія підігріває і мовне питання. Як і в Україні, насправді з використанням російської у Латвії ніяких проблем немає. Тут всюди можна почути російську мову. З іншого боку, зрозуміло, в державних установах все діловодство ведеться державною мовою – латиською. Але, щоб було якесь притиснення, як це намагається Росія показати – цього немає. А от у російських і російськомовних ЗМІ розповідають зовсім інше. Тому росіяни, приїжджаючи до Латвії, бувають дуже здивовані.

Тож російська пропаганда вміло використовує найменше незадоволення і протиріччя – збитки від санкцій проти Росії, незнання латиської мови, економічні проблеми в регіоні. І різними способами Росія весь час перевіряє Латвію на міцність – чи готова Латвія відповісти, як вона реагує на "подразники". Літаки та кораблі, що останнім часом дуже часто з'являються біля Латвії, з тієї "опери".

На рівні пересічного латвійця існує побоювання, що їхня країна може стати наступною жертвою агресії після України. Латиші, які пережили і німецьку, і радянську окупацію, дуже добре пам'ятають ці важкі часи. Навіть молоді люди відчувають небезпеку на генетичному рівні.

Латвійці кажуть: "Там, в Україні, захищають нас".

Тому латвійці активно допомагають українцям. Є дуже потужна Група допомоги українській армії ( "SOS palidziba Ukrainas armilai"). Вони кажуть: "Там, в Україні, захищають нас".

Безумовно, членство в НАТО дає латвійцям певне відчуття захищеності. Крім того, в країні зараз перебуває рота американських військових. Ведуться розмови про створення штабу НАТО в одній з балтійських країн, скоріш за все, це буде у Вільнюсі. У Таллінні діє кібернетичний центр НАТО. Відчуття, що завтра в Латвію прийде війна, немає.

Але латвійці розраховують не тільки на НАТО. Тут діє ополчення – Земесардзе (Zemessardze). Це не професійне військо, але їх навчають. Тобто будь-який громадянин Латвії у віці від 20 до 40-50 може прийти і навчитися володіти зброєю та пройти муштрування. І останнім часом в ополчення йдуть багато людей. Вони вчаться захищати свою Батьківщину зі зброєю, якщо в цьому буде потреба.

Латвійцям би хотілось, щоб далі України російська агресія не розповсюдилась, щоб Україна перемогла і за її межі ця зараза не пішла. Тому вони готові і надають усю можливу допомогу – і на державному рівні, і на рівні простих людей.