Людина в Україні - понад усе, і тому вся «Україна – для людей». А з повним списком справжніх людей можна ознайомитися на сторінках «Вісника державних закупівель»…
Поки в інтернет-мережі тривають суперечки, чи треба дякувати виключно мешканцям Донбасу, чи подяка має бути усім громадянам з «противсіхами» включно, вирішив погортати «дорожню карту», як казав Ющенко, плану нашої п’ятирічки стабілізації та процвітання – програму «Україна для людей». Як то кажуть дякувати будемо, але по пунктах.
От у першу неділю вересня своє професійне свято обмиють підприємці. Питання: горілкою чи сльозами? Їм і надамо право першими перечитати план покращення їхнього життя: «податкові канікули для малого бізнесу на 5 років; зниження ПДВ до 17% з 2011 року; зниження податку на прибуток до 19% з 2011 року, з наступним щорічним зниженням на 1% до 16%». Про податкові канікули і сумні жарти, як то: «5 - літні податкові канікули? Так вони ж вже були до 2009-го!» - шкода й говорити. Надворі вже осінь 2011 року, а ПДВ чомусь ну ніяк не 17 %. Впевнена 20-ка. А чорний гумор про податок на прибуток? Навіть двієчник знає, що 23 % - це таки більше, ніж 19. І подарунок від влади до свята: конкретні пацани з регіональною парт-пропискою зістригли мільярди на безподатковому імпорті нафтопродуктів, не сплачували акцизи, мали роками в дупі прокуратуру, а в кишені - різні судові рішення. А тепер, коли за них нарешті взявся антимонопольний Вася - «спас Україну» - Цушко, тихенько самоліквідувалися й уникли відповідальності. Ні, інші її дочірні компанії за накатаними безподатковими схемами продовжують справу «Лівели», але проти організаторів схеми Антимонопольний комітет України вже закрив справу «у зв'язку з її ліквідацією». Жодному реальному підприємцю така мафіозна лафа, бути завжди поза конкуренцією, ніколи не усміхалася. А про «податковий майдан» згадувати сумно – декого ще й нині тягають по судах. У свято, як звично, «люди України» привітають «недолюдей» - підприємців гарними словами про їх важливу роль у наповненні бюджету на потреби й розкоші, на стадіонні відкати та величні резиденції, на машини та гелікоптери.
А от наступний пасаж програми для «людей» вбиває своїм цинізмом: «Забезпечу реалізацію національної програми відродження українського села: своєчасну виплату державних дотацій вітчизняним сільгоспвиробникам». У мене слів немає, тому слово професіоналам: «Селян, із обійсть яких на переробку надходить 60% надоєного в Україні молока, нинішній уряд позбавив єдиної державної підтримки — дотацій. Не одержують їх і сільгосппідприємства. Утримувати корів стало невигідно. Із кожним місяцем поголів’я невпинно скорочується, через нестачу сировини зросли в ціні молокопродукти. Відтак, їх споживання скотилося до найнижчого рівня за останні роки». ( Дзеркало тижня, 2 вересня.)
Ось так із точністю до навпаки: обіцяли дотації, а на практиці їх відібрали.
До дня знань саме час поглянути на освітні планові зобов'язання: « на законодавчому рівні гарантую збільшення кількості бюджетних місць у державних вищих навчальних закладах до 75 %; зменшення показника наповнюваності шкільних класів, що збереже 2000 сільських шкіл». Ну, із держзамовленням табачниківські репресії нинішнього року вже стали «притчою во язицах» та судовим позовом Києво-Могилянської академії до міністра. Але пасаж про збереження шкіл, коли у Донецьку й області саме за параметром наповнюваності класів влада з регіональними партквитками через «незалежні» суди ліквідувала українські школи, виглядає найбільш блюзнірським. Особливо, коли Першого вересня першокласники першими побачили міліціонерів, які їх не пускали до школи, а не свою першу вчительку. А на Луганщині у місті Брянка орли Могильова вже 2 вересня взагалі не впустили учнів до класів. Урок пройшов на вулиці, хоча суд щодо цієї школи № 121 призначено лише на 13 вересня. Право на освіту ще й підкріплене реформою – планове покращання.
Анекдот медичної реформи звучить так: «раз і назавжди викореню започатковану владою ганебну практику поборів з хворих за отримання медичних послуг». І це на тлі урядового скандалу провалених програм із забезпечення ліками. Азаров лікарства вже пробиває через Міністерство із надзвичайних ситуацій. Ще крок, і на їх закупівлю можна кидати регулярну армію.
До речі, та сама найпотужніша армія, яка самостійно без партнерів має гарантувати найвищу обороноздатність позаблокової держави, вже 9 місяців як мала би бути професійною. Так і написано: «гарантую перехід на контрактну армію з 2011 року ». А це вам і самі безквартирні військові підтвердять, що їх «в першочерговому порядку» вже забезпечили житлом. А кого ще ні, то значить перед ним хтось у ту чергу проліз.
Той, хто щодня ходить в гастроном, зобов’язаний брати з собою план «п’ятирічки для людей», а не дивитися бараном на оновлені цінники: «забезпечу формування на законодавчому рівні та гарантування цінової стабільності і доступності для кожної людини: державного «антикризового» продовольчого кошика – переліку продуктів харчування, захищених державою від цінових коливань (хліб, овочі, олія, молочні продукти, цукор, круп’яні вироби) ». Хіба овочі, молочні продукти чи усякі гречки й круп’яні продукти у вашому гастрономі подорожчали за останні два роки? Брешете! Там давно вже «цінова стабільність»!
Про розчавлену корупцію та справедливість, здобуту у незалежному українському суді, згадувати немає змісту. У нас усе це вже настільки налагоджено, що навіть прокурор Пшонка «на око» може визначити кримінальну провину ще не осудженої людини.
А от і вершина, велична кода, апофеоз: « прагнучи до суспільного прогресу, й надалі захищатиму конституційне право громадян на вільне вираження своїх поглядів і переконань». У різних містах країни районні суди на вимогу демократичної місцевої і центральної влад винесли рішення про заборону зібрань громадян навіть з приводу Дня Незалежності, а тих хто все ще вірить у 39 статтю Конституції, яка ці зібрання гарантує, сьогодні допитують і в Києві, і в Донецьку, і в Житомирі. Однозначно, обіцяна програмою судова реформа підняла державу до вершини демократії та вкотре підтвердила, що влада виконує навіть статтю 11 Європейської конвенції, яка гарантує свободу зібрань та об'єднання. У нас усе гармонізується до норм і практики Європейської унії.
І взагалі, як читаємо в американському «Wall Street Journal»: «партнерство України із Заходом - не обмежується економічними та стратегічними інтересами. Воно передбачає відданість демократії та захисту прав людини». Бо людина в Україні - понад усе, і тому вся «Україна – для людей». А з повним списком справжніх людей можна ознайомитися на сторінках «Вісника державних закупівель»…
___________________________________________________________________________________
Читайте також:
Через 20 років ми повернулися до неосталінської вертикалі. Погони для голови СБУ, указ про нагороди прокурорів з ГПУ, демонстративне відсторонення від судової клоунади в Печерському суді, - забагато випадкових співпадінь.