Останні

Більше новин

Популярні

Більше новин

Коментують

Більше новин
Російські телеканали нон грата

Дозволяти цинічній брехні російських каналів в умовах інформаційної війни спотворювати свідомість українців – це все одно, що дозволяти чужинцям-загарбникам ґвалтувати наших жінок в умовах війни справжньої.

Київ. Подивився ОРТ - страшно вийти на вулицю!

Вийшов на вулицю, виявляється, страшно дивитися ОРТ!

Анекдот з життя

Уявіть собі ситуацію: Москва, теперішній час, по телебаченню у кабельних мережах поміж "ОРТ", "НТВ", "Россия" та інших кремлівських телеканалів вільно показують українські "1+1" або "5 канал", які показують правду про Крим, про ситуацію в Україні та україно-російський конфлікт. Звучить фантастично і навіть смішно, авжеж?

А тепер давайте подивимось, що відбувається насправді, на наших з вами очах: російські телеканали абсолютно вільно, практично без жодних перешкод через загальнонаціональні кабельні мережі мають можливість нахабно здійснювати антиукраїнську пропаганду по всій Україні.

Причому від цинізму брехні, яка тиражується російськими ЗМІ і яку немає сенсу тут навіть цитувати, у жилах холоднішає кров і волосся здіймається дибки. Кремлівські ЗМІ роблять справжнісіньку підміну реальності, малюючи глядачам дикунську картинку мракобісся, яке нібито панує в Україні. Хоча зараз Кремль вже намагається руками імпортованих в Україну бандитів та підгодованих місцевих виродків створити в Україні справжній хаос, а не віртуальний, як це сталось вчора під час бійні у Донецьку

Зрозуміло, що у силу людської слабкості та ліні більшість росіян цю жуйку "хаває" залюбки, перетворюючись на зомбі. Бо так зручно. Не треба мислити самому, просто думай так, як тобі наказують думати.

Ставити під сумнів правоту Путіна та міркувати критично щодо його дій у Криму в Росії вважається крамолою. Ти одразу стаєш білою вороною, тебе цькують, на тебе вішають ярлики. Довести щось зазомбованій масі – невдячна і марна справа. На приведені факти відповідають звинуваченнями та агресією.

Але набагато страшніше усвідомлювати, що таке ж саме перетворення людей на зомбі Росія абсолютно вільно намагається здійснити по всій Україні. При цьому дивує те, що нова влада, очевидно, захопившись розподілом крісел, не робить абсолютно ніяких спроб якось виправити ситуацію. А на кволий заклик Нацради з питань телерадіомовлення відключити російські телеканали до провайдерів, який пролунав немов зойк волаючого у пустелі, вони відверто наплювали.

Зрозуміло, з яких причин нова-стара українська влада не чинить активних силових дій у Криму, бо у такому випадку ми ризикуємо перейти Рубікон, за яким буде повномасштабна україно-російська війна. Але чому влада зволікає з забороною мовлення на території України російських телеканалів – зрозуміти дуже складно.

Якщо перекласти це на воєнну термінологію, то в інформаційній війні, яку путінська Росія розв'язала і веде проти України в останні кілька місяців, Україна здала свою територію без бою.

Безумовно, як ніколи викликають горді почуття зараз українські телеканали, які в унісон доносять правду про російську агресію. Але, як відомо, перевага в інформаційній війні на боці того, хто бреше. А наші медіа, хоч подекуди і емоційно, але правдиво висвітлюють події, ні в якому разі не опускаючись до бруду за прикладом "колег" з північного сходу.

Звісно, хочеться вірити, що переважна більшість людей, побачивши "кисельовщину" про Україну на якомусь з російських каналів, одразу з огидою перемкнуть деінде. Проте серед певного відсотка людей це сім'я геббельсівської брехні пустить коріння і паростки.

Тому зволікати не можна. Альтернативи забороні російських телеканалів в Україні на даний момент немає. І чим швидше влада це зрозуміє і зреагує, тим краще. Зараз не час міркувати про свободу вибору інформації та розводити ліберальні балачки про те, що кожен має право обирати, що дивитись.

Зараз не лишилось напівтонів, є лише "чорне" та "біле". І дозволяти цій цинічній брехні в умовах інформаційної війни спотворювати свідомість українців – це все одно, що дозволяти чужинцям-загарбникам ґвалтувати наших жінок в умовах війни справжньої.

Максим Сидоржевський

Залиште свій коментар

Вибір редакції