Останні

Більше новин

Популярні

Більше новин

Коментують

Більше новин
Слов'янський базар

Сайт "Белорусский Партизан" опублікував статтю про найновіші сенсаційні дослідження російських учених-генетиків: "Білоруси і поляки – брати-близнюки, а росіяни навіть не слов'яни".

Сайт "Белорусский Партизан" опублікував статтю про найновіші сенсаційні дослідження російських учених-генетиків. Повторю, бо це тут важливо: сайт – білоруський, а вчені – російські. Назва статті така: "Білоруси і поляки – брати-близнюки, а росіяни навіть не слов'яни".

Ох і припекли, мабуть, аж настільки братні сусідські обійми – нехай люди знають правду. І білоруські партизани її публікують: росіяни генетично зовсім не росіяни, а фіни.

Відтак білорусам вони не брати і фактично навіть не родичі. А білоруси генетично – майже ті самі поляки. Та й узагалі: вони, виявляється, серед свого т. зв. східно-слов'янського оточення єдині справжні генетичні європейці.

Бо далі в тій статті таке, що от ми, українці, особливо "карпатські", та й у цілому західні, взагалі-то татари.

Що в нас достатньо тюркської крові намішано, мене довго переконувати не треба. Я лише в дзеркало гляну – і переконуюся. От тільки, здається, більшою мірою не в татарах справа, а ще в дотатарських кочівниках, половцях-кипчаках та інших.

Ну бувало таке, що грішили предки змішаними статевими віносинами – interracial, як тепер би сказали. А чому б і ні? Межувати століттями з Диким Полем і жодним чином до нього не торкатися геть неможливо. Цікавилися ж дружинники князя Ігоря "красними жонами половецькими".

Гарно про це колись мій друг Стас Перфецький сказав на міжнародному симпозіумі: "Стонадцять племен влаштувало собі довічний карнавал у наших генах.

Ось тут, сьогодні, перед вами, я змушений визнати в собі меншою чи більшою мірою тавра і невра, савдарата і тісамата, бастарна і вандала, андрофага і печеніга, можливо, ще когось – цигана, єврея, поляка й цілком не виключено, що довгана."

З останнім Стас жартує, бо такого народу точно нема. Є зате долгани, корінний народ Таймиру. Але це лиш дрібне уточнення.

Мабуть, російські генетики дійсно мають рацію. Мабуть, генетична відстань між "українцями Львова" й татарами справді становить лише 10 одиниць, що означає дуже близьку спорідненість. І що з цього?

А нічого. Білоруси все одно не можуть бути поляками, а росіяни фінами. Бо Фінляндія – одна з найдемократичніших країн світу, а Росія швидше навпаки. А білоруси вже хоча б тому не поляки, що, збираючись у наші карпатські здравниці, возять із собою бігуді та власний провіант.

Якщо в потязі з Мінська до Трускавця вночі хтось ретельно починає шарудіти над смаженими курми, загорнутими у фольгу, або ж длубатися казенною залізничною ложкою в літровій банці меду, смачно присьорбуючи так само казенним залізничним чайком, я здогадуюся: це їдуть не поляки, а саме білоруси.

Завжди привітні, трохи якісь аж покірні, їхні жінки повсякчас мають велику владу над своїми вусатими й лисуватими чоловіками.

Останні й не їхали б нікуди – вдома по телевізору показують хокей і взагалі вдома найкраще. Але ж хто допоможе рідній жінці тягнути назад із бюветів цілющу воду, яка так корисна для її здоров'я?

А підсолоджене домашнє вино? Галичани так ніколи й не навчаться робити справді сухе – обов'язково плеснуть у бочку то цукру, то горілки.

Але білоруським гостям подобається. Після першої ж чарки хтось із них затягне пісню про те, як добре, що у них у Білорусі хазяйство не розбазарене. Про своє справжнє масло, сметану, згущене молоко, яке відповідає всім ГОСТам і якого у нас в Україні вдень з вогнем.

Жодна Y-хромосома, що начебто виокремлює білорусів як найбільш "чисту та європейську" націю, не пояснить мені, чому ці європейці так сильно приросли до радянського масла. Терпіти диктатуру за молоко й сметану, за диктат хокею та інших зимових видів спорту?

Ну гаразд, ми "нечисті". Хоча добрі російські вчені залишають нам деякий шанс: "Певна слов'янська складова у крові західних українців є (вони генетично ближчі слов'янам, ніж росіяни), та це все одно не слов'яни, а сармати.

Антропологічно їм властиві широкі вилиці, темне волосся та карі очі, темні (а не рожеві, як у європеоїдів) соски." Що ж до населення Східної України, то вони, виявляється, так само, як і росіяни, є фіно-уграми.

Тож і виходить, що саме різнобарв'я наших сосків змушує нас і східняків по-різному голосувати на виборах. По-різному дивитися на одні й ті самі речі. Ховати по нірках свій "Кодекс Куманікус", відстоюючи право на якусь там російську чи українську.

Страждати від генетичних нечистот, а відтак отримувати при владі ідеальних генетичних потвор.

А з іншого боку якраз отой, котрий нині у нас при владі – Віктор Федорович – чи то білоруський поляк, чи то польський білорус.

Отож генетично він у нас куди чистіший від народу, який йому дістався: справжній слов'янин та європеєць. Таким генетично чистим президентом ми, його піддані-мішанці, мали б тільки пишатися.

І що, допомогло воно йому?

Юрій Андрухович

Залиште свій коментар

Вибір редакції