Азарова президент вдруге подав кандидатом на прем'єра. Календар майя скасовано. Кінець світу вкотре відміняється – попереду лише добробут. Але пару пачок мила, солі і свічок прикупити таки не завадить.
У столичній кав'ярні як заведено грала лаунж-музичка, а в телевізорі на стіні крутилися новини. "Усе тим арабам не подобається!". Якщо прибрати матюки, то приблизно так два "пацанчика" обговорювали побачене на телевізійній плазмі в кафе. Там саме показували бунтівний Єгипет. Головне, що сказав диктор, пацанчики вже не почули: президент Мухаммед Мурсі скасував власний декрет, яким він збільшував собі повноваження. І єгиптянам це не сподобалося – вони замутили нову революцію в Каїрі. Нашим пацанчикам "етіх арабов" не зрозуміти, адже коли Янукович змінював українську конституцію під свої повноваження – вони цим навіть "не парилися". Такою лексикою, і таким понятійним рядом і сприймають навколишній світ "реальні пацанчики України". Тому, у формулі усякий народ достойний своєї влади, цілковита гармонія: пацанчикам – пацанячу владу з пацанськими правилами.
Народ у нас витривалий і такими дурницями, як конституційні повноваження президента чи законом про держбюджет перейматися не буде. У чотирьохколісному громадському транспорті, де на відміну від метро фізична близькість пасажирів швидко переростає у багатоголосу дискусію, говорять про кінець світу. Говорять усі – одні виходять, а нові пасажири долучаються. Якийсь багатоголосий круглий стіл на колесах. Спочатку видається на те, що хтось прихованою камерою знімає черговий сюжет для "камеді-клаб". Але ні - люди зважено, логічно і головне дуже серйозно обговорюють той "кінець світу" 21 грудня. Точна година самого "кінця", як тема другорядна, завершилася на варіанті 12 години ночі і більше цікавості не становила. Найзапекліша тема - створення домашнього стратегічного запасу з продуктів, сірників та свічок.
Найрозумніше, що можна зробити у такій ситуації, коли тебе дяді-тьоті в зимовому одязі затиснули в епіцентр суспільно-транспортної дискусії - натягнути навушники і врубати музику з мобільного. Як назло їх з собою не було. Найдурніше – відповісти на перше ж питання, яким тебе ніби добровільно (але наполегливо) затягують у цей автобусний водограй суспільної думки.
Без навушників довелося вибрати найдурніше рішення у такій ситуації. Для початку на той "кінець майя" спробував віджартуватися найновішим анекдотом про два сценарії розвитку подій. Один – оптимістичний, а другий – песимістичний. За оптимістичним має 21 грудня нарешті настати той кінець світу, а за песимістичним – до 21 грудня затвердять вдруге Азарова на прем'єр-міністра. Гумор оцінили двоє молодиків студентського віку, але їх "ха-ха" лише розпалило цілком серйозних та обурених моєю легковажністю пасажирів. Пристойного вигляду тітонька з ознаками найманого працівника середньої офісної ланки почала мені скорочено переказувати Апокаліпсис. Її розповідь була по-театральному запальна і нагадувала прокльони "атца Павла" у Печерській Лаврі на адресу журналістів.
Але щоб остаточно перейти у категорію ворогів народу - не достатньо було піддати сумніву сам факт кінця світу. Коротка довідка про календар народів майя і все – ти автоматично здобуваєш титул головного Антихриста маршрутного автобуса. Щось знаєш - скажи і мовчки слухай, що інші скажуть, а краще – мовчи. Ті, хто зайшли в автобус раніше – завжди знають більше.
Остання фатальна помилка – запитання вголос: якщо майя визначили дату кінця світу на 21 грудня, то чи усі автобусні свідки апокаліпсису вірять у верховного бога Іцамна чи в бога Маїсу - бога кукурудзи, який був одним із півтора сотні в пантеоні божеств майя? Адже це він дав майя і решті українців всеохопні знання про 21 грудня! Чи усі у цьому автобусі, переповненому галасливими православними, готові принести криваву жертву богу Маїсу чи богині самогубць Іш-Таб? Чи усі київські нащадки Тецкатлипока (бога ночі, темряви, магів та жерців) все ще вірять, що світ є плоским і має чотири рівні кольорові кути, які символізують досконалість сил природи? Чи усі читали книгу "Пополь Вуг", священну книгу майя? Чи підтримують у своїх сім'ях культ близнюків Хунахпу та Ішбаланке?
Дофіга умний?! Бурхлива реакція автобусного клубу, аж водій озирнувся на галас. А й справді таких дурнуватих, що вимахуються своїми уламками знань, вичитаних з якоїсь Вікіпедії, треба з автобуса находу викидати! І бажано під колеса зустрічного "апокаліптичного хюндаю". Кожен такий "батанік в ачках" може своїми "кніжнимі драчілкамі" підірвати віру у колективну програму виходу з кризи і підготовки індивідуальних запасів до дня "грудневого кінця".
Рецепт. Якщо влада не прибирає вулиці від снігу та криги, а Яндекс фіксує автомобільні затори на 8 балів – пересувайтеся лише в метро. Там гармонійне, безлике полі-байдуже суспільство – біо-натовп, який поспішає ескалаторами та поїздами. І тут нікому ні до кого немає діла. Тут навіть бог Маїсу з кукурудзою у роті не викличе жодного здивування.
А в маршрутних автобусах їздять вони – активні громадяни, свідки щоденного "кінця світу". Володарі абсолютних знань і відповідей на усі питання, гуру готових політичних рецептів та суспільних рішень. І таким народом будь-хто ж не покерує. Це вам не якісь єгиптяни! З такими пасажирами справитися під силу лише людині-реформі - доктору геолого-мінералогічних наук, професору, члену-кореспонденту Національної академії наук України, почесному кардіологу та Великому командору ордена православних хрестоносців святого храму гробу Господня з врученням золотого хреста, корони, вінка і зірки - Миколі Яновичу Азарову. Його президент вдруге подав кандидатом на прем'єра. Календар майя скасовано. Кінець світу вкотре відміняється – попереду лише добробут. Але пару пачок мила, солі і свічок прикупити таки не завадить.