Суспільство настільки звикло до відвертої підміни понять, що виникають сумніви, що коли-небудь поняття правди стануть нормою в такому суспільстві.
Можна часто помилятися у людях, які відверто брешуть, але не можна безмежно помилятися у моральних категоріях. Бо що страшніше: відвертий цинізм політика, чи цинічне виправдання його брехні його ж прихильниками?
Хворобу суспільно-політичної брехні ніколи не пробували лікувати в Україні. Вона перейшла нам від комуністично-радянської доби і фактично тими ж самими людьми, інфікованими цим вірусом, розноситься і донині. Можна сказати – вроджена хвороба. Клінічна картина невтішна - декілька поколінь споживають цю брехню щоденно. Адаптувалися, як прості біологічні паразити. Це колись народ бунтував у боротьбі за правду і справедливість. А це вже далека історія. Новітня – це сурогат брехні і народної ницості.
Загострення брехливості почалося ще за Кучми. З яким цинізмом прокурор-комуніст Потебенько смакував з трибуни Верховної Ради брехню про "нестеження" за Гонгадзе і заперечував записи майора Мельниченка. "Не слухали",- кричав Потебенько. Президент Ющенко потім нагородив Потебенька орденом Ярослава Мудрого. Цинічних нагород було стільки, що гидко й згадувати.
Наступний рецидив злоякісного цинізму стався у 2004-му і з кожним роком прогресував. На новорічний помаранчевий телевогник в столичному Українському домі навіть глава "КДБ УРСР" Леонід Деркач, батько православно-регіонального Андрія Деркача, прийшов у помаранчевому шалику. На такий цинічний фарс перебіжчиків ніхто в ейфорії не звертав уваги. Харківський мер Кернес (Гєпа) також на помаранчевій площі Свободи тоді у 2004-му скандував "Ю-щен-ко!" та "Кушнарьова геть!". І чим це йому зашкодило?
Тисячі делегатів з’їзду в Сіверодонецьку нині стали владними мужами і жонами. Достатньо пригадати, як Раїса Богатирьова тоді твердила: "…в день, когда вдруг кому-то вдруг взбредет в голову проводить повторное голосование, мы на него с вами не пойдем, мы будем проводить референдум о создании Юго-Восточного государства (овации, аплодисменты). Это ответ на все вопросы". За це, чи щось інше, але стала вона незмінним Секретарем РНБО при Ющенку та Януковичу, де послідовно відстоювала євроатлантичні цінності, а опісля - позаблокові. Російський фашист Костянтин Затулін на тому ж з’їзді звернувся до Януковича і різних депутатів, голів облрад, майбутніх міністрів: "Соотєчєствєннікі…". І його "соотєчєствєннікі" зустріли це оваціями навстоячки. Саме це "нове отєчєство" вони цинічно сьогодні "строят". І справи по сепаратизму, і виборчі сервери, і побиття людей і тисячі інших злочинів ніколи не потрапили до суду. А вершиною цинізму була поява білл-бордів від Ющенка "Не зрадь Майдан". Це до кого він звертався? Так і не зрозуміло навіть сьогодні.
Цинічна вербалізована брехня за п’ять років підмінила собою реальну політику та управління. Меморандуми й універсали, перестановка лояльних брехунів і перебіжчиків, собачі бої без правил у верхах. Суспільство не лише не відторгло брехню, а взяло участь у цій цинічній вакханалії. Але кожен за свою брехливо-цинічну команду. Були ще оригінали: циніки-самітники та інші "противсіхи". Логічне завершення гри у піддавки – встановлення неосталінізму і стаття "тероризм" за поруйнування пам’ятника Сталіну. Логічно, що саме встановлення монумента Сталіну мало б кваліфікуватися за статтею "тероризм", а не навпаки.
Тепер у нас світ навпаки. Про цей "світ навпаки" співав ще Стефко Оробець на першій Червоній Руті далекого 1989 року. Невже ситуація аж так "обнулилася", як прокоментував Кучма результати останніх президентських виборів? Ми знову у радянському 1989-му?
Чи міг ще рік тому хтось уявити, що заступник генпрокурора буде "у телевізорі" виконувати "Мурку" - неофіційний гімн бандитського світу? Чи міг собі уявити лідер блоку Наша Україна-Народна Самооборона Юрій Луценко під час виборчого туру у 2007 році, що гасло компанії "бандити сидітимуть в тюрмах" буде використане супроти нього, екс-міністра внутрішніх справ?
Країна і всі її мешканці вже рік живуть у новому потужному потоці відвертого цинізму, коли на чорне кажуть біле. Щоправда, за це перепало від журналістів лише Чечетову. Але чому цей сивочолий говорун і семафор партії влади має сам один віддуватися і страждати за всіх, адже потоки цинічної брехні линуть і з Межигір’я, і з Адміністрації Президента, і з Кабміну, і з трибуни Верховної Ради. Та на кожному кроці, кожному телебаченні і радіо.
Навіть у ці святкові дні нового року цей струмінь фальші не ослаб. Міжнародна правозахисна неурядова організація Freedom House каже, що правлячий режим своїми "покращеннями життя" перевів всю країну у стан невільної держави, а заступник Голови АПУ Ганна Герман відповідає - ні, це "… результати роботи попередньої влади привели до значного економічного падіння в Україні і стали причиною того, що Україну знизили у рейтингу свобод такої організації як Freedom House. Це основна причина". Freedom Hause аж паралізувало на добу від такого цинізму. На другий день вони таки дали роз’яснення, що у звіті-доповіді вказано конкретний винуватець – Янукович, але на відміну від коментарів пані Ганни, це уточнення потрапило лише до інтернет користувачів.
Ще декілька грам важких наркотиків брехні за останні дні.
Провокатор та українофоб Колєснічєнко, опираючись на свій безцінний комуністично-юридичний досвід, видав "на гора" перлину юридичної мудрості. У відповідь на те, що Чехія надала політичний притулок екс-міністру економіки Данилишину, Колєснічєнко заявив: "Я думаю, достаточно рискованно для Чехии покрывать ПРЕСТУПНИКА, который ПОДОЗРЕВАЕТСЯ В СОВЕРШЕНИИ ПРЕСТУПЛЕНИЯ". Мало, що суд ще не встановлював провину Данилишина, для цього юриста-регіонала той вже доконаний злочинець, хоча лише підозрюється.
Віце-прем’єр Тигіпко так завзято рекламує переваги справедливої пенсійної реформи, що навів залізобетонний приклад нової соціальної справедливості: "Ми не можемо скорочувати максимальні пенсії". Усі нові пенсії будуть скорочуватися, а ті суперпенсії, які отримують вчорашні чиновники, генерали КДБ і КПРС, пенсіонери непідкупних судів і прокуратур чіпати не можна і не будуть. Так колись вказав найсправедливіший Конституційний суд. А як вчить нас спікер Литвин: "Верховна Рада прийняла такий закон, щодо Конституційного Суду, рішення якого не може оскаржити навіть Бог…". Тобто скасувати Конституцію і державний лад цей "конституційний" суд може, а скасувати спецпенсії – ні. Але латати дірку в Пенсійному фонді буде чим і без тих недоторканних пенсій: підняттям тарифів на теплопостачання на 35% з 1 січня, на електроенергію на 30% з 1 лютого, на 50% за газ із 1 квітня, оплати за транспорт, за послуги Укрпошти і т.д. Список реформістських кроків щодня оновлюється. А щоб соціальна справедливість була відчутніша усім - депутати більшості відмовились ввести обов`язкове декларування вищими чиновниками своїх витрат. Закон провалили і пішли на канікули. Одним нові тарифи – іншим свобода витрачати "лаве". Кожному своє. Майже римська демократія у нас виходить.
Напевно слід очікувати тепер нових заяв про успіхи боротьби із корупцією з антикорупційного штабу, ставка якого десь у приватизованому Межигір’ї. І далі по колу…
Суспільство настільки звикло до відвертої підміни понять, що виникають сумніви, що коли-небудь поняття правди стануть нормою в такому суспільстві. Величезна частина суспільства повірила в моральні постулати і помилилася у Ющенку. Ці ж люди сподівалися, що інша частина суспільства, яка також бажає соціальної справедливості, зрозуміє усю фальш Януковича, як реалізатора цих понять. Пройшов рік, але цього не сталося.
Можна часто помилятися у людях, які відверто брешуть, але не можна безмежно помилятися у моральних категоріях. Бо що страшніше: відвертий цинізм політика, чи цинічне виправдання його брехні його ж прихильниками? Напевно, найстрашнішим злом є цинічна мовчанка мільйонів на океан брехні довкола.
Читайте також:
Це був сигнал, що всі страхи, комплекси, і образи нелегкого життєвого шляху будуть сублімуватися з особливою енергією та не завжди у природний чи законний спосіб.