Краще би уряд Азарова зобов'язав докторантів та кандидатів наук знати, окрім української, ще й російську та англійську.
Протягом дня 1 березня 1999 року Кабінет міністрів України прийняв аж 31 постанову. В цьому може легко пересвідчитись кожен, хто зайде на базу "Законодавство України" сайту Верховної ради. Прем'єр-міністром нашої славної Батьківщини тоді був Валерій Пустовойтенко, який ще не знав, що за кілька місяців президент Леонід Кучма "зіллє" його заради "реформатора" Віктора Ющенка.
Серед постанов, ухвалених урядом Пустовойтенка того сніжно-мокрого (як зараз пригадую) дня, є дуже й дуже цікаві. Наприклад, "Про затвердження Комплексних заходів щодо розвитку культур національних меншин України на період до 2001 року". У цьому документі українською по білому писалося, скажімо, таке: "Створити інформаційний банк даних щодо культурно-просвітницьких потреб національних меншин України".
Це тепер, більше десятиліття потому, ми знаємо – для захисту "інтересів меншин" потрібно мати зовсім інші банки. А також заводи, газети, пароплави та – головне! – "правильний" уряд.
Бо саме нинішній уряд, очолюваний Миколою Азаровим, сьогодні зацікавився іншою постановою своїх попередників. Це – теж постанова від 1 березня 1999 року, але зветься вона "Про затвердження Положення про підготовку науково-педагогічних і наукових кадрів".
Згідно з рішенням уряду Азарова від 28 липня, тепер докторанти та кандидати наук можуть складати відповідні кваліфікаційні іспити в Україні, впритул не знаючи української мови. Не вірите – переконайтесь самі. Для цього просто досить порівняти коротесенький текст постанови уряду від 28 липня 2010 року з відповідними абзацами та пунктами постанови від 1 березня 1999 року.
Українська мова, за цими виправленнями, вилучається з переліку дисциплін, які повинен знати докторант/кандидат наук в Україні. Коротко і ясно.
Найсмішніше, що влада цілком могла б коли не виправдатись, то хоча би пом'якшити неминучу реакцію на це рішення. Наприклад, вони могли би сказати, що в постанові від 1999 року йдеться в першу чергу про шукачів наукового ступеня із зарубіжних країн. Або й просто нагадати, що взагалі-то про знання української мови в оригінальній постанові не йшлося – адже цю вимогу було додано лише... за 9 років, у березні 2010-го, урядом Юлії Тимошенко!
Але, як ви самі здогадалися, на таке кебети у наших "проФФі" не вистачило. До речі, спеціально для них безкоштовно пояснюю: архаїзм "кебета" в даному контексті означає російське "саабразітєльность"; вживається, як правило, з гумористичним відтінком.
Ясна річ, "відмазки", варіанти яких я навів вище, теж мало кого переконали би. Скажімо, в постанові йдеться не лише про іноземців. І, скасувавши "профільний" іспит з української, Кабмін Азарова ліквідував його для всіх.
Разом із тим, характерний момент полягає в тому, коли було прийнято відповідну постанову уряду Тимошенко. Нагадаємо – це було 2 березня. При цьому другий тур виборів президента, який виграв Віктор Янукович, відбувся ще 7 лютого. Більше того – саму Тимошенко ВР звільнила 3 березня, тобто за день до прийняття зазначеної постанови. І це вже – типова ознака того, про що справедливо волав усю виборчу кампанію екс-президент Віктор Ющенко. Тобто що, бачте, Тимошенко не має достатнього патріотизму.
Авжеж, не має. Якби мала – таку постанову було би прийнято не в березні-2010-го, а в березні 2005-го. Ну, що ж: таку постанову було би прийнято суттєво раніше і в тому випадку, якби хоч трохи патріотизму мав сам Віктор Ющенко. Якщо під "патріотизмом" мати на увазі не звичку валити все на підлеглих, а домагатись потрібних рішень самому.
Хай там як, але нинішня влада вкотре вчинила дурницю, що дозволяє звинувачувати її в послідовній українофобії. Бо ж, погодьтесь, дане рішення ніяк не допомагає улюбленому цією владою "захисту російської мови". Як і інших "мов меншин". Бо хто скаже, що тепер можна складати кандмінімум, скажімо, гагаузькою чи навіть кримськотатарською – нехай кине в монітор каменюкою.
Якби вони хотіли захищати російську мову – вони би й прописали знання цієї мови в правилах для кандидатів наук. Але ж ні: значно легше просто ліквідувати необхідність розуміти українську. А потім лицемірно плакатись, що українська, бач, "не розвивається", і що нею, мовляв, "неможливо викладати сучасну науку".
Друга теза, звісно – банальна брехенька, але перша таки матиме під собою підстави. Ну, от як розвиватиметься мова, якщо її знання не перевіряють навіть у науковців? Тут мені справедливо вкажуть, що в тій же Польщі українець може отримати європейський диплом завдяки самому лише знанню англійської.
Але при цьому не вкажуть, що сьогодні польська мова на межі зникнення не перебуває. А от коли вона була до цієї межі наблизилась трохи більше 140 років тому, поляки діяли діаметрально протилежно, аніж наш нинішній уряд. Не хотілося б нагадувати, як саме, але історія не знає умовного способу: вони стріляли.
І вже не можна стерпіти бісика чорного гумору, котрий штовхається біля клавіатури: може, нове рішення уряду спричинене банальним дискомфортом урядовців? Доктор наук і професор Янукович не вміє писати українською; доктор наук і теж професор Азаров не вміє нею навіть говорити. То, може, йдеться про щось особисте?!
Хай там як, а краще би уряд Азарова зобов'язав докторантів та кандидатів наук знати, окрім української, ще й російську та англійську. І то було би більше користі. Але стара недобра радянська традиція заборон та обмежень взяла гору. Є така думка, що не востаннє.
_____________________
Читайте також:
Сьогодні, коли чергова влада вчергове намагається переписати вітчизняну Конституцію, доцільно згадати результати попередніх спроб.