Уряд останньої надії

Дата публікації
Перегляди
8152
Поділитись:
WhatsApp
Viber
Уряд останньої надії

Іноземцям доручили напрямки, без яких дерибан бюджету не є можливим. 

Ще в перші дні після виборів нинішній прем'єр-міністр, а тоді – лідер політичної партії, яка несподівано для всіх отримала перше місце в багатомандатному виборчому окрузі, Арсеній Яценюк пообіцяв, що призначення нового уряду буде мало не реаліті-шоу. Передбачалося, що кожен член уряду представить свій план реформ і пройде співбесіду в прямому ефірі. Ще прозвучала обіцянка, що в новому Кабміні не буде партійних квот. Лише – професіонали.

Захід, навчений гірким досвідом співпраці з Україною, майже прямим текстом заявив – кредити, якщо і будуть, то лише під новий уряд, і лише під конкретні реформи. Власне, реформи і є тим, чого від нового Кабміну очікує не лише народ, якому за 9 місяців роботи першого уряду Яценюка так нічого і не запропонували, але й міжнародні фінансові інституції. Власне, без їхньої допомоги Україні, яка за останній рік втратила майже половину золотовалютних резервів, вистояти буде вкрай важко. А якщо бути до кінця відвертим – то неможливо.

Тому, для багатьох було цікаво побачити, яким же буде цей уряд професіоналів без квот. За місяць переговорів, які називали обговоренням тексту Коаліційної угоди, експертне середовище губилося в здогадах, журналісти – збирали інформацію по крупинках, народ обурювався, західні партнери – неприховано дивувалися. Те, що переговори йдуть складно, підтверджувалося фейковими списками членів уряду, спробами учасників процесу дискредитувати один одного і навіть публічним тролінгом своїх партнерів по коаліції у виконанні Арсенія Яценюка.

В результаті, лише за добу до голосування, суспільство проінформували - в Кабінеті міністрів будуть іноземці і нове відомство, яке встигли охрестити Міністерством правди. І перше, і друге стало повною несподіванкою.

Що ж по факту отримала країна? Присутність в уряді Валерія Вощевського, Ігоря Жданова, В'ячеслава Кириленка, як ніщо інше, є найкращим підтвердженням, того, що квотний принцип при формуванні влади все ще не подолано. Жоден з них не є іноземцем, і ніколи не вважався професіоналом у тій сфері, де буде працювати в уряді. Те ж саме можна сказати і про Геннадія Зубка.

Присутність у новому уряді Арсена Авакова і Павла Петренка – це, власне, і є те питання, навколо якого цілий місяць ламалися списи. Для Арсенія Яценюка МВС і Мін'юст – питання принципу. Для Петра Порошенка – те, чого не вистачає, щоб повністю замкнути на собі силовий блок. В підсумку бачимо, що Яценюк свої позиції таки зберіг, а взамін відступив на тих напрямках, які можна назвати найбільш проблемними за умови порожнього бюджету.

На одному з таких напрямів ми побачили Павла Розенка. Молодий політик уже встиг попрацювати в Мінсоцполітики в уряді Тимошенко. Окрім того, він вважається одним з найкращих експертів з соціальних питань. Власне, не в останню чергу завдяки цьому, 2012-го року він і отримав пропозицію увійти у список партії "УДАР".

Старий-новий Міністр освіти Сергій Квіт – єдиний з попереднього уряду, хто має право називати себе реформатором. Саме він, ще будучи ректором "Могиляки" виступав одним із головних лобістів нового закону "Про вищу освіту", який було внесено у Верховну Раду за підписом Віктора Балоги. Усі сходяться на думці, що це єдина реформа за 10 місяців роботи попереднього уряду.

Непрозорі бюджетні відносини – те, чого бояться закордонні донори.

Проте, найбільше зацікавлення викликають звичайно ж іноземці. Хоч як би парадоксально це не звучало, але зараз саме вони є головними носіями кредиту народної довіри. Але, посади, які їм відвели, наводять на висновок, що саме ці люди – умовна квота наших західних партнерів. Адже, іноземцям доручили напрямки, без яких дерибан бюджету не є можливим – Міністерство економічного розвитку та Міністерство фінансів. Без згоди цих двох міністрів, жодна гривня не зможе проскочити. А з цим у всіх урядів України були серйозні проблеми, і непрозорі бюджетні відносини – те, чого бояться закордонні донори.

Тим не менше, цей уряд, який нагадує збірну солянку з іноземців, нових облич, представників квот політичних сил і фінансово-промислових груп, зобов'язаний провести реформи. І зробити це потрібно в найкоротший термін. На них – остання надія.

Дата публікації
Перегляди
8152
Поділитись:
WhatsApp
Viber
Наступна публікація