Останні

Більше новин

Популярні

Більше новин

Коментують

Більше новин
Чого злякався Чечетов

Гострий на язик за парламентською трибуною і перед телекамерами, він був боягузом у буденному житті.

Минуло всього 8 днів, як Генеральна прокуратура висунула екс-нардепу від Партії регіонів Михайлу Чечетову звинувачення у фальсифікації результатів голосування за диктаторські закони 16 січня минулого року. За цей час він встиг провести 2 доби у СІЗО і пройти шлях від підсудного до самогубці. Щоб знайти відповідь на питання, що послужило причиною його вчинку,варто пригадати, ким був Михайло Чечетов і яке місце посідав в українській політиці. Суспільству він запам'ятається, як одіозний "диригент" Верховної Ради часів Януковича і людина, якій належать більшість абсурдних і відверто смішних висловлювань щодо активістів Майдану та політичних опонентів Партії регіонів.

Власне, Михайло Чечетов, пропри довгий період роботи у Фонді держмайна, ніколи не відповідав образу власника заводів, газет і параходів, як прийнято говорити в українській політиці. Але і бідною людиною його також не назвеш. Він виконував усю брудну роботу в Партії регіонів. У складній ієрархії цієї політичної сили того періоду, він був головним серед найнижчої касти. Очевидно, його влаштовувала така роль, адже він залишався лояльним до самого кінця, і навіть 16 січня 2014 року, коли потрібно було виконати брудну і небезпечну роботу, він на неї погодився.

Він виконував усю брудну роботу в Партії регіонів. У складній ієрархії цієї політичної сили того періоду, він був головним серед найнижчої касти.

Гострий на язик за парламентською трибуною і перед телекамерами, він був боягузом у буденному житті. Варто згадати першу його зустріч з розлюченими мітингувальниками під час Майдану, і те, як він тримався у суді. Тоді одразу стане зрозуміло, що Михайло Чечетов не був бійцем. Опинись на його місці той же Нестор Шуфрич, він би витягнув зі своєї посадки максимум політичних дивідендів. А Чечетову не хотілося слави політв'язня. Разом з тим, санкції статей Кримінального кодексу, які йому пред'явила прокуратура, передбачають максимальне покарання у вигляді 6 років позбавлення волі. Враховуючи, що це службові злочини, відсидівши частину терміну, він міг розраховувати на амністію, або УДЗ. Погодьтеся, порівняно з довічним терміном, який світить тому ж Пукачу, перспектива не така вже й погана. Але чого так злякався Чечетов, який тітушками не керував, у попередньому скликанні в жорстоких бійках з опозицією помічений не був, а до дерибану бюджетних ресурсів його просто не підпускали?

Власне, коли слідчі висунули йому звинувачення, мало хто сприйняв це, як притягнення до відповідальності видного представника попереднього режиму. Усі розуміли, що Генпрокуратура взяла цінного свідка. Враховуючи його досвід спілкування з правоохоронцями після перемоги Помаранчевої революції, ніхто не сумнівався, що він на якомусь етапі може піти на угоду зі слідством. Це типова практика у правоохоронній діяльності, коли підсудному пропонують скоротити термін відсидки в обмін на цінні свідчення. Така перспектива ставила Чечетова на шпагат.

Можливо, він і міг свідчити щодо представників попередньої влади, які не втекли до Росії, і продовжують тут вести політичну та бізнесову діяльність. З іншого боку – він, мабуть, розумів, що вони – його остання надія на звільнення з в'язниці. В будь-якому разі довелося б обирати з ким дружити – зі слідчими прокуратури, чи з вчорашніми соратниками. Ні перший, ні другий варіант не дозволяв покійному вийти сухим із води. Саме під впливом цієї ситуації він і прийняв рішення про самогубство.

Разом з тим, громадськість висуває версію, що причиною такого вчинку послужило те, що Чечетов довгий час працював керівником Фонду держмайна і міг знати дуже немало про нинішніх олігархів. А може навіть – виступити свідком в одній зі справ щодо приватизації. Як доказ наводять недавнє самогубство Валентини Семенюк-Самсоненко. Можливо цю версію також не варто відкидати. Проте щодо періоду, коли Фонд держмайна очолював Михайло Чечетов, строки позовної давності по більшості статей Кримінального кодексу уже минули. Та й води немало стекло.

Приватизовані активи давно оформлені і переоформлені купу разів, у тому числі і на компанії, зареєстровані за кордоном. В будь-якому випадку, дати відповідь на усі питання – це завдання слідчих. Але, враховуючи риси характеру покійного, я б не відкидав, що причиною самогубства може бути і банальний страх небідної людини опинитися в умовах СІЗО, в яких він провів 2 з 8 останніх днів свого життя.

Залиште свій коментар

Вибір редакції