Я другой такой страни не знаю...

Я другой такой страни не знаю...

Роман Чайка

Ми живемо у країні тотальної брехні і, якщо хтось вивалюється із сірої шеренги брехунів, то знайдеться чимало добродіїв, які його зацькують.

Так можна стати забобонним. Лишень пригадав, як цинічно Путін коментував загибель екіпажа підводного човна "Курск", так тут же рвонуло на десантному кораблі українського флоту "Кіровоград". Чи то ракети самозапустилися, чи за іншими версіями – термін придатності зарядів давно минув. Як завжди: лишень версії та чутки. З часів Чорнобиля ця радянська традиція брехати і приховувати правду стала сучасною українською.

Ми живемо у країні тотальної брехні і, якщо хтось вивалюється із сірої шеренги брехунів, то знайдеться чимало добродіїв, які такого зацькують. Що, правдолюб, тобі більше за всіх треба? А нічого було пхати свої пальці у не твої справи. Хіба не так лають і плюють справжні радянські люди на тих, хто щось або когось критикує у нашій державі.

Брехня має бути визнана державною мовою і її статус вже давно треба закріпити в Конституції. Можна вводити брехню і регіональною мовою – є такі історично сформовані ареали, де концентрація совка і брехні на квадратний кілометр зашкалює. Наприклад, Печерські пагорби Дніпра...

Десяті роковини убивства Гії Гонгадзе замовникам вбивства вдалося пережити. Пронесло. Попустило. Генпрокуратура закриває їх владні тіла від Феміди, як може. Усі кримінальні статті "замовник-організатор убивства" будуть вішати на покійного міліціонера Кравченка. Такою має бути крапка після 3650 днів і ночей тяжких прокурорських розслідувань.

Саме "серед живих їх треба шукати", - натякає заступниця глави АП Ганна Герман. Але хто ж буде шукати, якщо усі ці роки злочинці і прокурори, убивці і судді жили дружно по-сусідськи у своїх Конча-Заспах, паркан в паркан, двір у двір, ходили в гості одні до одних, а їх будиночки з гектарами добробуту спільно охороняла одна держохорона.

Десяті роковини державної брехні і совкової байдужості простих смертних пройшли вже за звичним сценарієм. Родичі плакали, друзі сумували, півтори сотні громадян (а це і так дуже багато для нашої Малораші) запалили свічки скорботи.

І далі по накатаному плану. Кучма відпіарився у коментарях і лякав сам себе чи то ЦРУ, чи то ФСБ. Спікер Литвин на 48 неприємних для себе годин у році втік до Відня, де пробував пояснити австрійцям, чого його так раптово занесло до них. Губернатор Вінниччини і екс-заступник Кравченка Микола Джига мовчки втішався своєю недоторканністю – пішов четвертий місяць як він залишається депутатом-сумісником.

Система ліквідувала неугодних свідків-генералів Фере та Кравченка. Посадила ментів-виконавців. Тепер жертвує ще й Пукача. Вистачить? Вам ще замало, кровожерливі громадяни? Пішов одинадцятий рік...

А паралельно до цих процесів усі кинулися будувати нову країну. І знову кожен свою.

Теоретик біло-блакитних реформ Андрій Єрмолаєв без проблем пояснював, що означають структурні реформи економіки та перебудова управління. Розповідав про єдиний гармонійний гуманітарний простір країни. Розписував переваги республіканської патріотичної платформи для Партії регіонів і налягав на інновації.

А от для рядових регіоналів та їх окремих "запасних інтелектуалів", які за партквотою визначені на "токінг хедс" осіннього сезону, будівництво "нової країни" дається ну дуже сутужно. Що не владний коаліціянт – то новіша версія нової країни. Запитання, а яку країну будуєте, що у ній нового – це примушує регіоналів плести таку словесну "лобуду", що на їх тлі навіть Чечетов виглядає Спінозою та Орфеєм в одному флаконі.

Фундамент нової країни закладається швидко. Достатньо подивитися стрічку радісних повідомлень: "23 школам Харкова та області за рішеннями районних рад повернуті імена Героїв Радянського Союзу", "міністр освіти та науки Дмитро Табачник має намір замінити львівський фестиваль "Сурми звитяги", присвячений, зокрема, популяризації теми Української повстанської армії (УПА), військово-патріотичною грою "Зарніца", створеною радянськими піонерами", "прем'єр-міністр Микола Азаров вважає, що життєвий шлях президента Віктора Януковича може бути гідним прикладом для підростаючого покоління", доручення уряду: головним редакторам комунальних ЗМІ Сумщини підписати договір і в місячний термін повідомити власників про своє членство у політичних партіях та громадських організаціях, а "в случае изменения собственных взглядов редактор должен немедленно письменно уведомить про это собственника". Хіба це не оновлення країни?! Які свіжі ініціативи, які інноваційні прориви!

А скільки величних символів в українського ренесансу! На виконання заповітів імператора Росії Миколи ІІ, відомого як "Ніколай Кровавий", два президенти РФ та України Мєдвєдєв та Янукович очолили автопробіг Санкт-Петербург – Київ. Усе було символічним: місто Глухів, де Петро І проклинав гетьмана Мазепу, машинки "Побєда", які так подобалися Сталіну, кріпацькі діти з прапорцями вздовж свіжо-залатаної дороги.

Крім абстрактних символів Президент Янукович чітко визначився у конкретній грі двох Кремлівських гігантів демократії на російських президентських виборах - 2012. Автопробіг Путіна на чудо-машині "Лада-Каліна" наш Гарант проігнорував, а Мєдвєдєвський кандидатський заїзд демонстративно підтримав. Ставки зроблено і тепер доведеться закатати рукави і щоденно працювати на перемогу контрольованої демократії. Як кажуть "на Украінє" - "превед, медвед!".

А простий народ завмер у захопленні від змін на краще і величних реформ, які останні сім місяців от-от розпочнуться. Лічені дні відділяють нас від скасування частини Конституції. І одного ранку ми прокинемося вже у новій країні з президентською формою правління.

Деякі реваншисти навіть мріють про запровадження прямого президентського правління. Зміну державного устрою підкріплять "зміною" етнічного складу населення та гуманітарного простору і дадуть різномовним платникам податків новий закон про мову, за яким товариш Азаров вже не буде мучитися і читати з папірців смішні українські слова на засіданнях уряду. Хоча бюджетні кошти можна було б приберегти і піти менш затратним шляхом реформи.

Для чого приймати новий закон, якщо можна в оновленій Конституції просто записати норму "ніхто не зобов'язаний вчити українську мову в Україні і використовувати її у всіх сферах функціонування держави". Деукраїнізація України, чи, як говорить представник депутата Госдуми РФ Затуліна "на Украінє" Володимир Корнілов, - "дебандеризація країни" - реформи на марші.

А вже законом можна розтлумачити норму нової Конституції: людина, яка публічно користується українською мовою, є русофобом, фашистом і ворогом реформ та православ'я. Деталі закону вже нехай допрацюють Іван Драч та Дмитро Стус на найближчих засіданнях гуманітарної ради при Президентові.

Зміни вже неможливо приховати. Після того, як дорогу гречку викинули з держрезерву на прилавки магазинів, стабільність і процвітання спостерігаються в усіх регіонах... І хто ж не хоче, щоб його залізною рукою і "кальоним желєзом", як каже наш Президент, загнали до щастя у новій країні ?!

________________________________

Читайте також:

І вона втопилася

Аргумент "да пашлі ви" завжди залишає людину хіба що хапати ротом повітря, як короп на сухому піску. Параліч думок...

Повʼязані теми:

Наступна публікація