Язичницький "день святого Валентина": що приховують давні Луперкалії

Язичницький "день святого Валентина": що приховують давні Луперкалії

ТСН.ua

За святом любові приховане більш древнє свято.

День святого Валентина - кульки у вигляді сердечок, квіти, романтичні побачення та вечір, секс, що захоплює. Такі приємні асоціації викликає у сучасників свято навіть попри те, що важливих Валентинів церква знає аж трьох. А загалом у римо-католиків є 16 святих Валентинів і дві святих Валентини. У календарі православної церкви 14 лютого згадуються лише святі Трифон, Перпетуя, Сатир, Ревокат, Сатурніл, Секунд, Феліцитата, Петро, Вендиміан і немає жодного Валентина. 

День святого Валентина: легенда

Пригадаємо одну з основних легенд: християнських святий Валентин ніби таємного одружував закоханих за що і поплатився життям. Власне він одружував римських воїнів, яким було заборонено це робити, і за це йому відтяли голову саме 14 лютого. 

День святого Валентина: давнє язичницьке свято

Проте за Днем святого Валентина приховане церквою інше, набагато древніше і дикіше свято родючості, яке, як і звичаї на рівнодення та сонцестояння, потрібно було приховати та замінити іншими, наприклад, Великоднем та Різдвом. 

Близько 15 лютого, згідно з розповідями відомого письменника Овідія, у Давньому Римі святкували одне з давніх свят пастухів, родючості та очищення Луперкалії. воно названа на честь бога Луперка, який ототожнювався з Фавном, відомим своє сексуальною енергією. 

Тоді у печері під назвою Луперкал, де за одним міфом, вовчиця виготувала своїм молоком засновників Ромула і Рема, легендарних засновників Рима, розпочиналося свято. 

Додамо, саме слово Луперк походить від латинського Lupus, що означає "вовк". Саме у цій печері, про яку йшлося вище, жерці Луперка, яких обирали з молодих патриціїв, тобто, заможного прошарку суспільства, на вівтарі приносили у жертву кіз і собак.

Далі один із жерців мусив торкнутися змоченим у крові жертовної тварини ножем до лобів двох юнаків. Іноді жерці стирали ці криваві сліди шерстю, яка була змочена молоком, а далі юнаки сміялися. Всі ці елементи, приміром, кров та молоко, вказують на дуже давній характер таїнства, а сенс містерій, можливо, вже був забутий самими римлянами. 

Потім відбувалася ритуальна вечеря. Опісля неї жерці-луперки розрізали шкури зарізаних жертовних козлів. Вони роздягалися і прикривали стегна козячою шкірою, щоб явно на певний час перетворитися на бога Луперка. 

Потім вони бігали містом та стьобали перехожих шматками шкур як батогами, наче прихильники БДСМ-практики. Проте люди їх не жахалися, а навпаки - підставляли своє тіло під удари. Адже вважається, що такий удар дарував родючість, тому дуже охоче це робили жінки. Для них він символізував і легкі пологи. 

Зрозуміло, що назва свята говорить про те, що так, імовірно, ритуально ще й намагалися захистити стада від зграй вовків. Ймовірно, що Луперк являє собою реліктові залишки древнього культу вовка, який злився з поклонінням Фавном.

Він - теж одне з найдавніших божеств у давньоримській міфології. Фавн був покровителем лісів, отар і пастухів. Він вважав сином Піка та Помони, богині садів. Римляни ототожнювали Фавна з грецьким Паном і зображали його у вигляді чоловіка з волохатими ногами та козячими рогами. 

Фавн ніби сприяв зростанню стад, плодючості тварин. Фавну приписувалася здатність за виконання спеціального ритуалу людьми очищати поля і стада від лих тварин. Часом здатність Фавна збільшувати потомство перенесли на світ людей.

Цікаво, що уже у християнські часи Луперкалії "протрималися" найдовше з усіх язичницьких свят. Після встановлення християнства 496 року їх офіційно заборонив тогочасний Папа Римський, який встановив відповідне свято Богородиці, а потім - День Валентина. 

От таке історія. Тому добре завжди думайте, що і як ви святкуєте і який сенс приховують свята. 

Читайте також: 

Новини України: як пандемія змінила День святого Валентина

Новини України: як пандемія змінила День святого Валентина

Підписуйтесь на наші канали у Telegram та Viber.

 

Наступна публікація