100 тисяч росіян у "м’ясорубці", а наступ Путіна захлинувся: яка ситуація на фронті — мапа боїв

Українські військові проводять дві окремі успішні операції на Олександрівському та Гуляйпільському напрямках. У період від кінця січня до 10 березня 2026 року ЗСУ вдалося деокупувати понад 400 квадратних кілометрів території. Це просування суттєво руйнує плани російського наступу на Запоріжжі.

ТСН.ua зібрав головні подробиці з фронту.

За інформацією аналітиків з Інституту вивчення війни (ISW), українські підрозділи:

• зайшли до населеного пункту Січневе;

• просунулися до східних околиць Воскресенки;

• розширили контроль у напрямку Новоіванівки;

• закріпилися у південно-східній частині Новомиколаївки;

• повністю встановили контроль над Рибним.

Зараз Сили оборони наблизилися на відстань близько 2 кілометрів до стратегічної траси Гуляйполе — Велика Новосілка з північного боку. Це дозволяє взяти під вогневий контроль критичний логістичний шлях росіян. Підрозділи 39-ї мотострілецької бригади РФ, які діють на схід від річки Вовча, перебувають під загрозою оточення і змушені відступати до рубежу Воскресенка — Маліївка.

На північний захід від Гуляйполя ЗСУ також контратакують, увійшовши до Святопетрівки та досягнувши околиць Гіркого і Староукраїнки. Темпи російського просування тут впали до мінімуму — менш ніж 1,2–1,5 км на тиждень.

Війна дронів: ворог перекидає елітний центр «Рубікон»

Розуміючи загрозу обвалу фронту на півдні, російське командування перекидає туди серйозні резерви. Зокрема, з району Добропілля на Гуляйпільський напрямок переміщено 40-ву та 55-ту бригади морської піхоти РФ. Проте найбільшою загрозою є зміна тактики застосування безпілотників.

Військовослужбовець 25-ї бригади з позивним «Мучной» повідомляє, що на Олександрівський напрямок окупанти додатково перекинули екіпажі спеціального центру «Рубікон».

«Їх спеціально перекинули сюди як окрему ударну ланку. Зараз їхня діяльність спрямована по кількох ключових цілях: наші НРК, різні типи БпЛА, пікапи та броньована техніка. Фактично противник намагається системно вибивати мобільні елементи нашої оборони, все те, що дає підрозділам швидкість і маневреність», — зазначає військовий.

На Гуляйпільському напрямку ворог системно тисне за допомогою новітніх FPV-дронів на оптоволокні. Основний фокус атак зосереджений у районі Верхньої Терси, де росіяни застосовують тактику інфільтрації — намагаються просочуватися дрібними групами через фермерські забудови, шукаючи слабкі місця в українській обороні.

Водночас «Мучной» закликає не плутати інфільтрацію з повноцінним просуванням: «Якщо противник забіг, підняв ганчірку і його вибили — це разова акція. Деякі канали пишуть про надійне просування, коли наших у селі накривають, ви що, смієтеся? По факту це робота в сірій зоні без стабільного контролю».

Куп’янськ і Сумщина: природа проти окупантів

На сході амбітні плани російських військ зіткнулися з непереборними природними перешкодами. Весняне водопілля на річці Оскіл у Харківській області перетворило її на суцільний бар’єр, відрізавши передові позиції росіян від тилового забезпечення.

Заступник командира батальйону безпілотних систем 15-ї бригади НГУ «Кара-Даг» Станіслав Кочерга наголошує, що це дає ЗСУ серйозну перевагу:

«Річка розмежовує ворожі тил і передові позиції. Йому складніше проводити логістичне забепечення, поповнювати особовий склад, проводити евакуацію. Для нас є дуже гарні можливості ловити ворога під час цих рухів і знищувати».

Проте за оцінками ISW, на Сумському напрямку фіксується пожвавлення. Ворог активізував атаки біля Сопича, Новомиколаївки та Нової Січі. Через жорсткі контратаки ЗСУ російське командування змушене терміново перекидати підрозділи повітряно-десантних військ до району Юнаківки, щоб втримати ситуацію.

Пекло Донбасу: стирання міст та останні бої за Гришине

Найскладнішою залишається ситуація на Покровському та Костянтинівському напрямках, де армія РФ не рахується з жодними втратами, застосовуючи важку авіацію.

Як стверджує «Мучной», на Покровському напрямку українська авіація успішно відпрацювала по району накопичення російських штурмових груп східніше Котлиного (територія шахтоуправління). Проте ворог продовжує системно тиснути.

«По Гришиному ситуація напружена, йдуть останні бої за населений пункт. Противник, судячи з усього, вже частково закріплюється у західній і північно-західній частинах. Підтягує резерви, укріплює позиції. Вибивати його вже пізно, тому треба берегти ресурс для подальшої оборони», — аналізує ситуацію «Мучной».

На Костянтинівському напрямку росіяни обрали тактику тотального знищення інфраструктури. Основний удар зосереджений на районі «Нульовий» та сільгосптехнікумі.

«Ворог активно застосовує ФАБ-3000, методично зносить усі висотні будівлі, щоб позбавити нас укриттів. Після таких ударів запускає дрібні штурмові групи, які намагаються зачепитися за руїни. Йдуть жорсткі бої», — повідомляють з передової.

Попри цей тиск українські сили завдають результативних ударів по російських глибоких тилах. У Генштабі ЗСУ підтвердили ураження великого вузла зв’язку противника в районі окупованого Мангуша та знищення місця зосередження живої сили поблизу Часового Яру.

Яка ціна війни для росіян

Виснаження російських військ підтверджується безпрецедентними цифрами втрат. Президент України Володимир Зеленський в інтерв’ю виданню New York Post назвав точну статистику ліквідованих за останні місяці окупантів.

«Росія постійно мобілізує на місяць 40–45 тисяч людей. Щоб війська РФ не збільшувалися, нам треба знищувати приблизно таку ж кількість. Протягом останніх трьох місяців ми знищували 30, 35 і 28 тисяч росіян відповідно. Це майже 100 тисяч людей», — заявив глава держави.

За його словами, ці цифри яскраво демонструють ту непомірну ціну, яку керівництво РФ готове платити лише для того, щоб не допустити краху своїх наступальних амбіцій.

До слова, від початку повномасштабного вторгнення втрати російської армії залишаються одним із ключових показників інтенсивності бойових дій та ефективності Сил оборони України. За офіційними даними Генерального штабу ЗСУ, йдеться як про значні втрати особового складу, так і про системне знищення військової техніки противника.

Станом на 17 березня 2026 року загальні втрати РФ перевищили 1,28 мільйона військових. Водночас українські сили продовжують активно знищувати артилерію, бронетехніку та безпілотники, які відіграють ключову роль у сучасній війні.

Що кажуть у Генштабі

Сили оборони стримують агресора, завдаючи йому значних втрат та зриваючи плани щодо покращення тактичного становища. Від початку доби кількість бойових зіткнень на фронті сягнула 217.

Про це йдеться в оперативному зведенні Генерального штабу Збройних сил України.

Найкритичнішаа ситуація наразі фіксується на Донеччині. Саме тут агресор зосередив свої головні наступальні ресурси.

Покровський напрямок: окупанти здійснили 57 спроб потіснити українських захисників у районах населених пунктів Мирноград, Покровськ, Котлине та Новопавлівка.

Костянтинівський напрямок: загарбники провели 36 наступальних дій у районах Костянтинівки, Іванопілля та Іллінівки. Сили оборони продовжують відбивати атаки ворога.

Яка ситуація на інших ділянках фронту

Агресор проявляє активність і на інших напрямках, поєднуючи штурмові дії з масованими авіаударами.

• Гуляйпільський напрямок: зафіксовано 20 атак біля Гуляйполя і Добропілля. Ворог активно застосовує авіацію по Воздвижівці та Копанях.

• Куп’янський напрямок: відбулося 11 штурмів у районах Петропавлівки та Глушківки. Два бої ще тривають.

• Лиманський і Слов’янський напрямки: українські воїни відбили 9 атак у районах Лимана, Рай-Олександрівки та Закітного.

• Придніпровський та Оріхівський напрямки: ворог також намагався просунутися, проте успіху не мав.

Також російська армія продовжує тероризувати прикордонні райони. На Сумщині під вогнем опинилися Рижівка, Сопич і Шалигіне. Також обстрілів зазнало Заріччя на Чернігівщині.

«Українські війська виснажують ворога вздовж усієї лінії бойового зіткнення та в тилу», — офіційно наголосили в Генеральному штабі ЗСУ.