На Світлодарській дузі пригадують двох загиблих побратимів.
Вони загинули на різних позиціях, від різної зброї. Сергій так і не встиг отримати свій орден "За мужність", Геннадій – передати трофеї до музею Історії цієї війни.
Сергій на псевдо "Крук" загинув від прильоту міни. В той день, коли його, хлопця з Волині, мали нагородити орденом "За мужність" третього ступеня.
"Він такий сміливий був, ніколи не бачив, щоб він щось не робив", - кажуть побратими.
Він відзначився у контратаці на Світлодарській дузі, до цього воював у "Правому секторі" та "Азові", виходив з Іловайського котла та неодноразово був поранений.
"Одразу після шпиталю потрапив на передову і так сталося", - розповідають бійці.
52-річний Генадій планував передати в музей каску. Він, луганчанин, зберіг для історії символічні речі.
"Постріл з РПГ – людини немає", - кажуть товарищі.
Родині вже передали речі, серед яких його годинник. На ньому зупинився час, коли власника вбили. Перед своєю смертю він встиг подзвонити дружині – планував, як зустрінуться. Після окупації Луганська Генадій перевіз родину в Харків, а сам пішов воювати. В день загибелі, кажуть товариші, мав погані передчуття.
Проїхати до позицій, на яких загинули хлопці, зараз практично неможливо – війна геть вкрита багнюкою. Весні за календарем радіють ті, хто вижили і ті, кому тепер тримати позиції.
Кореспондент ТСН Наталя Нагорна