Антидроновий купол над Україною: експерт розповів, коли зникнуть "Шахеди" над містами

Міністр оборони Михайло Федоров анонсував роботу над створенням антидронового купола над Україною. За словами урядовця, держава вже має відповідні напрацювання та необхідний досвід для реалізації цього амбітного проєкту.

Авіаексперт Валерій Романенко висловив свою думку стосовно цього проекту для «24 Каналу».

Він висловив упевненість, що така система може запрацювати вже найближчим часом. Це дозволить зробити прольоти російських дронів-камікадзе над українськими містами винятком, а не регулярною загрозою.

Як зазначив експерт, фундамент для створення системи вже закладено. В Україні розроблено чимало систем бойового управління, а влітку 2025 року були укладені важливі договори на постачання спеціальних антидронових радіолокаційних станцій.

Головна проблема на сьогодні — різниця в ефективності денної та нічної роботи мобільних груп. Для збиття «Шахеда» вдень достатньо зусиль 5 зенітних дронів, а вночі ця кількість зростає до 10 одиниць.

«Такими темпами не виходить збивати „Шахеди“ засобами, які в рази дешевші, ніж самі дрони. Тому потрібне створення системи», — пояснив Романенко.

Для побудови ефективного захисту Україна вже має або очікує на сотні одиниць спеціалізованого обладнання. До арсеналу входять:

• Зенітні дрони та антидронові ракети.

• Комплекси типу Vampire з ракетами APKWS.

• Ракети з лазерним наведенням (британські Martlet, американські Tempest, шведські RBS).

• Антидронові радари (наприклад, Cerberus).

Кожна така станція оснащена невеликим радаром із дальністю виявлення 15–20 кілометрів та оптоелектронною системою для візуального підтвердження цілі.

«Усі ці радари будуть об’єднані в єдину систему. Наприклад, радар Cerberus не лише виявляє цілі, але якщо ціль виходить за межі його досяжності, автоматично передає її на наступний радар з цієї ж мережі», — деталізував експерт.

Чому неможливо збивати все на кордоні

Попри технологічний прорив, повністю закрити кордон від зальоту дронів неможливо. За словами Романенка, ворог використовує складні маршрути: пуски здійснюються з Брянської області, Криму, Краснодарського краю, а іноді транзитом через Молдову або морське узбережжя.

Розміщення активних радарів безпосередньо на лінії фронту або кордоні з РФ несе смертельну небезпеку для обладнання. Адже радар бачить ціль на 100 км. А ворожий літак радіотехнічної розвідки фіксує роботу радара з відстані 200–250 км.

«Загальна система виявлення пробуватиме знищувати ці „Шахеди“ на підльоті після того, як вони відлетять на кілька десятків кілометрів від лінії бойового зіткнення», — зауважив фахівець.

Експерт підсумував, що створити суцільне радіолокаційне поле на наднизьких висотах (50–100 метрів) вкрай проблемно через рельєф місцевості та забудову. Тому стратегія захисту будуватиметься на двох рівнях:

1. Загальна периметрична система (на висотах 500–5000 метрів).

2. Точкова оборона над містами та стратегічними об’єктами.

Саме біля важливих об’єктів буде сконцентровано найбільше засобів ураження, оскільки на фронті росіяни завжди матимуть змогу знайти шпарину в обороні.

Нагадаємо, за оцінками авіаційних експертів, Росія за останні місяці зменшила кількість ударних дронів «Шахед», які застосовує проти України, однак суттєво підвищила їхню технологічність і точність.

Зокрема, йдеться про модернізовані БпЛА з кращими системами наведення та зв’язку, що створює додаткові виклики для української ППО і потребує посиленого прикриття критично важливих об’єктів та техніки.