Більшість проти "особливого статусу" та амністії: як українці ставляться до ситуації на Донбасі – опитування

Останні

Більше новин

Популярні

Більше новин

Коментують

Більше новин

Українці переважно відкидають ідеї надання російській мові статусу другої державної та відмови від євроінтеграції та перспективи членства в НАТО.

40% українців вважають, що на сході України відбувається війна між Україною і Росією, ще 20% — сепаратистський заколот, підтриманий Росією, 15% – громадянська війна, конфлікт між проукраїнськи і проросійськи налаштованими громадянами України, 7% — війна між Росією і США, і 7% — що на сході України відбувається боротьба за незалежність "Донецької та Луганської народних республік".

Такі результати опитування центру Разумкова про ситуацію на Донбасі та шляхи відновлення суверенітету України над окупованими територіями.

Говорячи про політичне майбутнє територій "ДНР" та "ЛНР", більшість громадян України (56%) хотіли б, щоб ці території повернулися до складу Донецької та Луганської областей України на тих же умовах, що були раніше, 13,5% — щоб ці території повернулися під контроль України, але отримали більше незалежності від Києва, 10% — щоб ці території утворили автономію у складі України, 3% — щоб ці території відокремилися від України і стали незалежними державами, 3% — щоб ці території відокремилися від України і увійшли до складу Російської Федерації.

Встановлення миру на Донбасі силовим шляхом підтримують лише 23,5% громадян (проти цього виступають 52%). Разом з тим, лише 12% підтримали б відокремлення територій, зайнятих "ДНР" і "ЛНР", від України (не підтримують — 73%), лише 10% підтримали б визнання Криму російською територією в обмін на звільнення Донбасу (не підтримують — 70%).

Більшість респондентів (56%) виступають проти надання і закріплення в Конституції "особливого статусу" окремих територій Донецької та Луганської областей (підтримують це лише 26% опитаних). Ще менш популярною є ідея введення в Україні федеративного устрою (63% її не підтримують, підтримують — 17%).

Також переважно відкидаються громадською думкою такі компроміси задля досягнення миру на Донбасі: амністія всім тим, хто брав участь у бойових діях на Донбасі (не підтримують 59%, підтримують — 18%), відмова від євроінтеграції, вихід з Угоди про асоціацію з ЄС (не підтримують 59%, підтримують — 19%), надання російській мові статусу другої державної (не підтримують 56%, підтримують — 29,5%), відмова від перспективи членства в НАТО, закріплення в Конституції нейтрального статусу України (не підтримують 54%, підтримують — 25%).

47% опитаних не підтримують налагодження торгово-економічних, фінансових контактів з "ДНР" і "ЛНР" (підтримують — 36%). Разом з тим, відносна більшість (44%) не підтримують ідею припинення фінансування територій, зайнятих "ДНР" і "ЛНР" (виплату пенсій, зарплат тощо) (підтримують — 33%). Суперечливою є громадська думка стосовно започаткування офіційних переговорів української влади з нинішнім керівництвом "ДНР" і "ЛНР" — частка тих, хто підтримує цю ідею (41,5%), статистично значуще не відрізняється від частки тих, хто її не підтримує (39%).

Дослідження проведене соціологічною службою Центру Разумкова з 4 по 9 жовтня 2019 року. Було опитано 2015 респондентів віком від 18 років у всіх регіонах України, за винятком Криму та окупованих територій Донецької та Луганської областей за вибіркою, що репрезентує доросле населення країни за основними соціально-демографічними показниками. Вибірка опитування будувалася як багатоступенева, випадкова із квотним відбором респондентів на останньому етапі. Теоретична похибка вибірки (без врахування дизайн-ефекту) не перевищує 2,3% з імовірністю 0,95.

Відео Відведення військ на Донбасі перенесли: як на розведення реагують місцеві мешканці

На ділянці фронту поблизу Золотого, де мало розпочатися відвідення військ, російські найманці з окупованого Первомайська обстріляли українські позиції з гранатометів і кулеметів. Бойовики зірвали домовленості, а тому розведення військ на Донбасі перенесли. Наразі Золоте залишається під українським контролем. Які настрої солдатів і місцевих – у сюжеті.  

Відведення військ на Донбасі перенесли: як на розведення реагують місцеві мешканці

Нагадаємо, 1 жовтня учасники Тристоронньої контактної групи (ТКГ) з урегулювання на Донбасі погодили так звану "формулу Штайнмаєра", яка була запропонована у 2015 році тодішнім главою МЗС Німеччини, нинішнім президентом ФРН Франком-Вальтером Штайнмаєром.

Президент України Володимир Зеленський скликав терміновий брифінг, на якому пояснив, що тимчасовий закон про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей, відомий, як закон про особливий статус Донбасу, почне діяти на постійній основі за умови, коли на цій території відбудуться місцеві вибори, проведені згідно з Конституцією та законодавством України. Ще однією умовою є публікація звіту ОБСЄ, що вибори відбулися за стандартами ОБСЄ та міжнародними стандартами демократичних виборів.

Увечері 1 та 2 жовтня у Києві та великих містах відбулися акції протесту. Вони мали на меті висловити незгоду з імплементацією "формули Штайнмаєра". Детальніше про те, що таке "формула Штайнмаєра" та як на її погодження відреагували в Україні та світі читайте за посиланням.

Залиште свій коментар

Вибір редакції