Запевняють, що зараз їм не до святкувань, бо є обов’язок.
День захисника Вітчизни самі наші оборонці на передовій не відзначають, бо для тих, хто зі зброєю, на свято і пафосні акції немає часу - бойовики поруч і важка техніка нікуди не відведена, йдеться в сюжеті ТСН.19.30.
Мати вищу освіту, не означає бути освіченим, бути чоловіком по статі - не означає бути чоловіком по духу. День захисника Вітчизни на передовій не відзначають, бо вшановують у цей день пам’ять полеглих побратимів. Війна тут нагадує про себе мало не щодня кулями, мінами і пожежами.
Без урочистостей, почесної варти і салюту. Своїми словами і зі свічкою, так на нулі в окопі на місці загибелі солдатів хлопці віддають шану полеглим побратимам. "Ці всі втрати не пройдуть для ворога непоміченими, відповідь буде жорсткішою і адекватною", - каже один із військових.
На фронті немає свята. На фронті є брудні будні із лопатами, зі зброєю і коротким сном. "Для мене це був звичайний день завжди, я вважаю - це обов’язком. День захисника, день не захисника - в мене є своя робота", - каже боєць на позивний "Хаскі".
Він воює від 2014 року. Колишній моряк далекого плавання тепер морський піхотинець. Щоразу перепідписує контракт і живе на війні. "Я бачив російські паспорти й російські військові квитки і полонених росіян. Я лишився до перемоги", - каже боєць.
Усіх своїх загиблих морпіхи пам’ятають поіменно й смертей побратимів ворогові не пробачають. Просто чекають, коли бойовики зірвуть перемир’я. Тому на цих позиціях уся штатна зброя начищена, набита набоями і націлена на бойовиків. "Ми маємо рухатись вперед і відвойовувати свої землі і правила маємо диктувати ми, а не нам диктувати", - кажуть військові.
Нині, коли всеосяжне перемир’я і наші бійці лише спостерігають - бойовики не стріляють, але копають. Тільки за останній місяць на цій ділянці фронту з’явилася нова позиція. "Вони роблять позиції біля мирного населення, щоб звинувати нас, що ми шкодимо нашим людям", - каже боєць "Єнот".
Від дронів-розвідників до підпалювачів - це така тут нині війна. Ворог дедалі частіше вдається до тактики випаленої землі. Підпалювачів-бойовиків наші військові бачили на власні очі.
Ще якихось два місяці тому тут шуміли і розривалися важкі боєприпаси, тепер у селі Шуми шумить вітер і гойдає український прапор. Фронт завмер на одному місці прямо на околицях окупованої Горлівки.
Кореспондент Руслан Ярмолюк