Бойовики накрили Авдіївську промзону обстрілами з танків та мінометів

Від шостої ранку п'ятниці, 29 вересня, бойовики рівняли із землею позиції українських захисників на південно-східних околицях Авдіївки на Донеччині. Вогонь вели із боку Ясинуватської розв'язки. До танків долучили міномети.

Про це йдеться в сюжеті програми ТСН.19:30.

"Під ранок почали танки бити. Вони і зараз за Ясинуватською розв'язкою стоять", - говорить військовослужбовець ЗСУ з позивним "Зьома".

Роботу ворожих панцирників й артилерії тут на промці видно неозброєним оком - жодної уцілілої будівлі. І після кожного обстрілу поверхів меншає, відтак більшає битої цегли.

"Вона зараз схожа для знімання фільму жахів. Вона зменшилась в рази", - каже військовослужбовець ЗСУ "Санич".

На цих позиціях усі дірки закладені цеглою і мішками з піском. Бо часом стріляють влучно, особливо коли на тому боці - кадрові війська. Тоді спостерігати за ворогом безпечно лише у перископну трубу.

Тут на позиціях є своє табу. Коли щодня поруч зі смертю, про неї воліють не згадувати ні молоді, ні вже старі, бувалі вояки.

"А сенс думати – дивишся на своїх товаришів, живеш та й живеш", - говорить військовослужбовець ЗСУ "Кабан".

Війна втомлює навіть найстійкіших і найдосвідченіших воїнів. А особливо, коли живеш третій рік у шанцях і позиційній війні не видно ні кінця, ні краю.

"Хороша війна закінчується поганим чи хорошим миром. Треба або вести переговори, або давати нам команду, яку ми з честю виконаємо - тихенько піти вперед і зайняти ці всі позиції", - каже військовослужбовець ЗСУ "Санич".

Вінничанин Сашко змінився з поста, тепер можна подумати і про себе. У нього сьогодні день народження. І вже другий рік поспіль він зустрічає його не вдома.

"Якусь святкову вечерю приготую – позвемо, хто з найближчих позицій. Сядемо, повечеряємо", - зазначає військовослужбовець ЗСУ "Сухий".

Сашко пригощатиме побратимів шашликом, а думатиме про тих, хто його чекає вдома і вже два роки вітає його через телефонну слухавку.

Руслан Ярмолюк