Атака українських безпілотників на склад боєприпасів РФ у місті Торопець принесла "землетрусну бавовну", і це історично.
Атака дронів на склад у Торопці Тверської області має важливе значення. Зокрема, тут простежується цікавий історичний момент.
Про це повідомляє Defense Express.
Цікавий історичний момент
На думку авторів, у цьому ударі прослідковується "певний цікавий історичний момент", бо "рідко коли траплявся вдалий момент з підривом важливого складу боєприпасів противника під час стратегічно важливої кампанії", як це вийшло зі 107-м арсеналом Міноборони РФ у Торопці.
Ситуація з землетрусом
За даними видання, землетрус, який був викликаний детонацією на складі в Торопці, "свідчить про масштаб втрат для ворога від цієї вдалої атаки Сил оборони України значно краще, аніж навіть ефектні фото та відео вибухів на цьому складі".
"Бо такий "сейсмічний" ефект міг виникнути хіба що від одночасного підриву одразу кількох тисяч тонн боєприпасів", – йдеться у статті.
Зокрема, як додають журналісти, заявлені 30 тисяч тонн різних боєприпасів на підірваному 107-му арсеналі Міноборони РФ – це 30 кілотонн (кілотонна в тротиловому еквіваленті – це саме міра, якою виміряють потужність ядерних боєзарядів – ред).
Чим цей склад важливий для угруповання РФ на Курщині
До того ж цей підірваний склад був важливим для забезпечення російського угрупування, яке протидіє Силам оборони України у Курській області.
"Тому результат від цієї атаки треба шукати саме в такому ракурсі – тобто в обмеженні можливостей російських військових, які намагаються протидіяти операції ЗСУ в Курській області", – зазначають у статті.
Також журналісти вказують і на логістичний складник – снаряди з цього складу доставлялися окупантам маршрутом, частина якого пролягає через Білорусь.
Нагадаємо, в ніч проти 18 вересня Сили оборони України десятками дронів атакували склад у Торопці Тверської області. Він розташований за 500 км від кордону з Україною. У ЦПД РНБО розповіли, що на складі в Торопці окупанти зберігали ракети та створювали запас північнокорейських KN23.
