Останні

Більше новин

Популярні

Більше новин

Коментують

Більше новин
Цілять у пах: оборонці Мар’їнки підозрюють, що по них стріляють жінки-снайпери

Подібна практика росіянами раніше застосовувалася в Чечні та Афганістані.

Військових під Донецьком із боку селища Старомихайлівка обстрілюють, не чекаючи ночі, як часто буває на передовій, а посеред білого дня. І мішені шукають не на бойових позиціях, а ближче до будинків мирних людей, ідеться в сюжеті ТСН.19:30.

У Мар’їнці військові не рекомендують підніматися у повний зріст, бо з боку окупованого обласного центру працюють снайпери. "Він випасає, визирає, сидить і дивиться. І якщо хтось десь намалювався, він стріляє", - кажуть бійці.

ВідеоУкраїнських військових під Донецьком окупанти обстрілюють посеред білого дня

Четверо поранених за короткий період часу і всі – від куль снайпера. Військових під Донецьком з боку селища Старомихайлівка обстрілюють, не чекаючи ночі, як часто буває на передовій, а посеред білого дня. І мішені шукають не на бойових позиціях, а ближче до будинків мирних людей. 

Українських військових під Донецьком окупанти обстрілюють посеред білого дня

Військовий 28-ї бригади Сергій на псвевдо "Старий" розповідає, що на позиціях мають чотирьох поранених за два тижні. Снайпер цілить у пах, тому бійці підозрюють, що на позиції, так званій льожці, працює жінка. "У Чечні та Афгані жінки в пах цілили завжди. Я думаю, що вони так само тут", - кажуть солдати.

Їхня ділянка передової має назву "Сахара". Серед жовтня хлопці вийшли погрітися у футболках. Артем із Сумщини зізнається, що вже закохався у краєвид донецьких териконів – тільки от денні стрільці заважають роздивлятися. "Безсовісні взагалі", - каже він. Тому доводиться заходити в бійниці та дивитися на ворога через спецприлади. "Дуже нудна робота – спостерігати. Майже нічого не змінюється", - зізнається боєць.

Фотогалерея Українські військові показали російську зброю бойовиків, яку знайшли на місці бою на Бахмутській трасі (5 фото)

Найбільш небезпечними стали звичайні місця, наприклад дорога. Раніше солдати ходили нею, аби отримати їжу. Про небезпеку нагадує велика пляма крові – саме в цьому місці був поранений старшина частини. Його врятували, він лікується у шпиталі, але у тих, хто залишився тримати передову, тепер нижча постава і швидші кроки.

Це коротка та чи не єдина розвага пані Раїси Цибульник – посидіти на лавці біля геть продірявленого паркану. "Посижу на лавочці, пульне біля голови – і я тікаю", - зізнається жінка. Пес Жорік не любить чужих – він знає, що на їхній вулиці майже не залишилося людей. Його господарка живе про запас – продукти і воду намагаються тримати в надлишку. Люди радіють, що є світло, і рубають дрова, поки не прийшла зима.

Кореспондент ТСН Наталя Нагорна

Залиште свій коментар

Вибір редакції