Цілять у пах: оборонці Мар’їнки підозрюють, що по них стріляють жінки-снайпери
Подібна практика росіянами раніше застосовувалася в Чечні та Афганістані.
Військових під Донецьком із боку селища Старомихайлівка обстрілюють, не чекаючи ночі, як часто буває на передовій, а посеред білого дня. І мішені шукають не на бойових позиціях, а ближче до будинків мирних людей, ідеться в сюжеті ТСН.19:30.
У Мар’їнці військові не рекомендують підніматися у повний зріст, бо з боку окупованого обласного центру працюють снайпери. "Він випасає, визирає, сидить і дивиться. І якщо хтось десь намалювався, він стріляє", - кажуть бійці.
Військовий 28-ї бригади Сергій на псвевдо "Старий" розповідає, що на позиціях мають чотирьох поранених за два тижні. Снайпер цілить у пах, тому бійці підозрюють, що на позиції, так званій льожці, працює жінка. "У Чечні та Афгані жінки в пах цілили завжди. Я думаю, що вони так само тут", - кажуть солдати.
Їхня ділянка передової має назву "Сахара". Серед жовтня хлопці вийшли погрітися у футболках. Артем із Сумщини зізнається, що вже закохався у краєвид донецьких териконів – тільки от денні стрільці заважають роздивлятися. "Безсовісні взагалі", - каже він. Тому доводиться заходити в бійниці та дивитися на ворога через спецприлади. "Дуже нудна робота – спостерігати. Майже нічого не змінюється", - зізнається боєць.
Українські військові показали російську зброю бойовиків, яку знайшли на місці бою на Бахмутській трасі (5 фото)
© Facebook/24-й штурмовий батальйон ЗСУ "Айдар"
© Facebook/24-й штурмовий батальйон ЗСУ "Айдар"
© Facebook/24-й штурмовий батальйон ЗСУ "Айдар"
© Facebook/24-й штурмовий батальйон ЗСУ "Айдар"
© Facebook/24-й штурмовий батальйон ЗСУ "Айдар"
Найбільш небезпечними стали звичайні місця, наприклад дорога. Раніше солдати ходили нею, аби отримати їжу. Про небезпеку нагадує велика пляма крові – саме в цьому місці був поранений старшина частини. Його врятували, він лікується у шпиталі, але у тих, хто залишився тримати передову, тепер нижча постава і швидші кроки.
Це коротка та чи не єдина розвага пані Раїси Цибульник – посидіти на лавці біля геть продірявленого паркану. "Посижу на лавочці, пульне біля голови – і я тікаю", - зізнається жінка. Пес Жорік не любить чужих – він знає, що на їхній вулиці майже не залишилося людей. Його господарка живе про запас – продукти і воду намагаються тримати в надлишку. Люди радіють, що є світло, і рубають дрова, поки не прийшла зима.
Кореспондент ТСН Наталя Нагорна