Дебальцеве було справжнім котлом – військові

Дебальцеве було справжнім котлом – військові

У річницю виходу з котла військові розповіли свої спогади.

Історія бійця, якому вдалося вийти з дебальцівського котла. На фронті йому дали позивний Кузя. Побратими вважали, що він як домовик приносить щастя і коли перебуваєш поруч з ним, куля ворога не дістане. На передовій Кузя знайшов своє кохання, наразі живе у Києві, але мріє повернутися і саме в Дебальцеве, йдеться в ТСН.16.45.

Боєць Олег з майбутньою дружиною познайомився в Дебальцевому. З місцевою мешканкою він швидко знайшов привід для знайомства: солдати тоді мали обов'язок працювати з населенням.

Через місяц після знайомства, у жовтні минулого року вони одружилися. Цього літа в них народився син – Рома.

У січні Кузя вивіз вже вагітну дружину з Дебальцевого. Обстріли тоді майже не припинялися, її будинок перетворився на руїни. Сам виходив 18 лютого. 20 - Аня вже зустрічала його на вокзалі у Києві.

В тому, що це був справжній котел, Олег не сумнівається. Останні дні, каже, вони були без зв'язку, води та продуктів. Їхні дії ніхто не координував. Рішення йти прийняли самостійно.

"Виходили ми з різних країв. Там серед полів збиралися", - згадує чоловік.

Олег з побратимами йшли пішки. Намагалися зупиняти машини, що проїжджали повз. Але ті були забиті людьми та не зупинялися. Одну – запам'ятав назавжди.

"Пацани, які показували, що нема куда сісти, буквально відїхали метрів 15 і в них снаряд поцілив. Ця вся машина і всі люди, які там були… Слава Богу, що вони нас не взяли", - каже боєць.

Коли Кузя згадує війну, в його очах сльози. Але він досі рветься на війну і саме у Дебальцево, щоб помститися за побратимів, яким так і не вдалося вийти.

Під час виходу з котла, зізнається, навчився молитися. І досі дивується, як вдалося вижити. Хоча вже знайшов собі пояснення, каже, що дуже сина хотілось побачити.

Історія бійця, якому вдалося вийти з Дебальцевого

Історія бійця, якому вдалося вийти з Дебальцевого

Нагадаємо, що саме сьогодні річниця виходу з котла Дебальцеве. Після тривалої оборони стратегічного міста, попри оголошене у Мінську перемир'я - українських військових узяли в оточення бойовики і регулярні російські підрозділи.

На дві з половиною тисячі українців кинули до сімнадцяти тисяч російських військових. Відступ відбувався під ворожими прицілами, втрати - одні з найбільших у цій війні. За офіційними даними, у період з 15 січня по 18 лютого, загинули сто десять українських військовослужбовців, двісті сімдесят дістали поранення, семеро взяті в полон, вісімнадцять зникли безвісти. Хоча за свідченнями безпосередньо бійців та волонтерів, справжні втрати значно вищі.

Через рік не має відповіді і на питання, хто винен у трагедії. Військові, які сьогодні згадують ті події і вшановують пам'ять загиблих, заявляють, втрат могло бути менше, якби були чіткі команди, взаємозв'язок між підрозділами і резерви, як людські, так і бойові.

Річниця виходу з котла. Дебальцеве

Річниця виходу з котла. Дебальцеве

Повʼязані теми:

Наступна публікація