Дебальцеве перетворилося на місто-привид, а в Рідкодубі з'явилася "рота бойових тарганів"

Дата публікації
Дебальцеве перетворилося на місто-привид, а в Рідкодубі з'явилася "рота бойових тарганів"

Жителі Дебальцевого тікають із міста, яке постійно обстрілюють бойовики / Reuters

Цілодобовий вогонь у Дебальцевому не припиняється майже два тижні.

Дебальцеве на Донеччині залишається однією з найгарячіших точок війни на Сході України. Події навколо міста проросійські бойовики називають своїм наступом. І цей наступ - ніби захлинувся.

Дані розвідки свідчать, що під Дебальцеве росіяни нагнали силу-силенну техніки. Але не можуть знайти охочих на неї сісти: після втрат, що вже вимірюються сотнями людських життів - і місцевих мешканців, і росіян.

Утім, незважаючи на шалений героїзм українських вояків, до перемоги ще дуже далеко. У сюжеті ТСН.Тиждень ідеться про зміну тактики російських військ на плацдармі, а також - зняті бійцями унікальні кадри просто зсередини бою за невеличке село Рідкодуб. Про долю цих бійців ми не знали вісім довгих днів. Вони нарешті вийшли з оточення.

Дорога на Дебальцеве - це лотерея. Їхати треба швидко, незважаючи на вирви від обстрілів. Кажуть, що бойовики на цивільні машини не витрачають боєприпасів. Але ось натрапили на сумний доказ того, що це не так – на спалений легковик.

Дебальцеве залишається однією з найгарячіших точок війни на Сході

Дебальцеве залишається однією з найгарячіших точок війни на Сході

Уже немає такої вулиці у Дебальцевому, де б не було слідів війни. У місті немає світла, газу, води. Цілодобовий вогонь не припиняється майже два тижні. І надалі стратегічний залізничний вузол залишається найгарячішою точкою на Донбасі. За цей час терористи вже тричі запевняли своїх вождів у Кремлі і російське телебачення, що замкнули кільце навколо міста.

Тепер це вже справді місто-привид. І ті, хто залишився тут, рухаються зруйнованими вулицями, як примари.

Напередодні звідси виходили дві колони біженців. Одна йшла вглиб території, яку контролює Україна. Друга – в Донецьк. Охочих їхати до "ДНРівців" знайшлось небагато. Із кільканадцяти автобусів донецької колони ледь вдалося наповнити один. Решта людей вирушила туди, де панує закон і мир. Але українських військових у Дебальцевому обурило, що колону супроводжували бойовики з написами "Поліція ДНР".

У бойовиків не вистачає сил вибити українську армію з Дебальцевого. І вони змінили тактику. За підтримки російських військових терористи влаштовують міні-"котли" навколо позицій українців під Дебальцевим.

Рідкодуб - ще один символ українського героїзму. Спочатку командування не визнавало факту повного оточення сотні бійців у цьому селі. Але добровольці з 25-го батальйону та резервісти зі 128-ї бригади одразу зрозуміли – пастка закрилась. Але жодної паніки не було. Вони знали – за ними ті, кого вони боронять від навали.

Боєць батальйону з позивним "Кіно" під шквальним вогнем зняв відео, в якому передає привіт своїй мамі і говорить, що в них усе в нормі. Те, що фіксувала його маленька камера, у жодному фільмі не побачиш.

На початку битви за Рідкодуб здавалося, що шансів на перемогу немає. Майже кожен з сотні був поранений або контужений. Вони чекали навіть на удар з повітря.

2 лютого бойовики "кинули" на Рідкодуб танки. Вони хотіли, щоб сталеві гусениці просто перемололи людей із землею. Але нашим просто не було куди відступати. Залізну армаду вдалося зупинити, що називається, голими руками. За кілька годин бою підбито три танки. Упертість українців і власні шалені втрати шокували бойовиків. Із розмов бойовиків, які вдалося почути завдяки радіоперехопленню, стало відомо, що українських бійців вони називають "тарганами" - мовляв, вони їх вибивають, а українці живучі, як таргани.

Бійці АТО не ображаються. Навіть дякують "сепарам" за прізвисько. І тепер називають себе "ротою бойових тарганів". Вони кажуть, що впіймали кураж і не хотіли відходити з Рідкодуба, навіть коли до них пробили коридор і дали команду покинути село. Але довелося.

Вони виконали свою місію. Ворог не продерся в Дебальцеве. Втім, до міста залишився ще один шлях - через водосховище в селищі Луганське Артемівського району на Донеччині. Це - найвужче місце української оборони. Саме тут бойовики хочуть замкнути кільце навколо Дебальцевого. Але слабкий мороз та тонкий лід не дають їм змоги це зробити.

На Дебальцівському плацдармі воювати стає дедалі важче. Тут, як і всюди по Україні, сподіваються на допомогу здалеку. Але про американську зброю, що нібито допоможе перемогти, говорять стримано. Адже для зброї ще потрібні боєприпаси, а також навчити бійців користуватися нею.

Утім, стара та перевірена зброя, що є на Дебальцівському плацдармі, день за днем виходить з ладу. А російський "військоторг" не припиняє гнати під українські позиції новітні смертоносні "вироби". Та Дебальцеве тримається і не в останню чергу на тому, чого на російських складах не знайдеш - на героїзмі та незламності "воїнів світла".

Кореспондент ТСН Андрій Цаплієнко

Наступна публікація