День Прапора на передовій: як українські бійці відзначили свято на Донбасі та чому знамена важливі для них

Дата публікації
Поділитись:
WhatsApp
Viber
День Прапора на передовій: як українські бійці відзначили свято на Донбасі та чому знамена важливі для них

ТСН

Цей день на війні та поблизу завжди намагаються відзначити особливо.

У неділю, 23 серпня, у День Державного Прапора українські військові на Донбасі врочисто підіймали стяги та розповідали, чому знамена такі важливі для них. Цей день на війні та поблизу завжди намагаються відзначити особливо. Адже саме синьо-жовтий стяг над населеним пунктом означає, що це вільна українська територія.

Бійці прикрашали позиції, встановлювали прапори перед очима окупантів і розповіли, як знамено може врятувати життя. Про це йдеться в сюжеті ТСН.19:30.

Для територій, які пережили окупацію, та для людей, які відчули на собі війну, прапор має особливий сенс.

На деяких позиціях флагшток був саморобний. Але прапор підіймали під звуки гімну.

Також прапор з'явився в 300 метрах від окупованого Комінтернового (Пікузи). 15-метровий флагшток і стяг 3 на 4 перед носом у ворога.

Дорогу з Маріуполя і до Широкіного турботливо прикрасили прапорами. Там їздять переважно військові, самі зробили собі свято.

На в'їзді до приазовського містечка Павлополя теж майорить стяг. Боєць Микола з Миколаївщини пояснює, що тут почуває себе як вдома: "Коли я бачу прапор на в'їзді в будь-який населений пункт, це для мене значить, що я приїжджаю до себе додому".

Крихітне знамено на руці морської піхотинки Христини вже четвертий рік  незмінне. Вона мріє, що коли повернеться з війни, біля її дому обов'язково буде флагшток: "Аби він висів біля кожного будинку, біля кожної школи, бо люди забувають, що дійсно важливо. Це щось ближче, набагато ближче".

У День Прапора бійці ООС урочисто підіймали стяги

У День Прапора бійці ООС урочисто підіймали стяги

Військовому Сергію прапор дозволяє відчути себе супергероєм. Гордість за синьо-жовте полотнище вперше відчув під час боїв за Донецький аеропорт.

"Для мене прапор став важливим, коли мій друг, товариш Коля Гуцуленко встановив наш державний прапор на старому терміналі Донецького аеропорта. Така гордість взяла", - поділився він.

Боєць полку Азов Шрам відчув на собі як прапор, захований під бронежилет, може врятувати життя.

"Коли виходили з оточення з Дебальцевого, крайня техніка, на якій виходили, був КрАЗ. В ньому прострілені баки були і зупинились переключити баки. Спереду виїхав пікап, на якому у кузові було СПГ. А всі вже один одного поздоровляли, що на своїй території. І починає направляти СПГ на нас. В одного хлопця за бронежилетом знайшовся прапор, ми його витягли, помахали, нам помахали. Думали, що сепаратисти", - розповів він.

Шрам залишається у війську, бо має мрію синьо-жовтого кольору: "Я хотів би повісити прапор над Донецьком і Луганськом, і всіма окупованими територіями".

Наступна публікація