Діти з Мар’їнки змушені проводити літо у шкільних таборах за кількасот метрів від передової

Щоб розрадити малечу, до міста з’їжджаються волонтери з різних країн.

У дитячому шкільному таборі у Мар’їнці - містечку, через яке проходить лінія фронту, залишаються діти. Вони досі сплять у обіймах мам і здригаються від кожного голосного звуку. Їхні батьки не мають можливості відправити школярів з міста бодай на літо. Вони весь час проводять у шкільному таборі. Тут за кількасот метрів від передової вчителі та волонтери повертають дітям війни надію, йдеться в ТСН.12.00.

Колись у будинках на околиці міста жили люди, тепер - панує вітер. Руїни Мар'їнки потопають у зелені і на кожному метрі вони окроплені кров'ю наших солдатів, що боронять місто та місцевих.

«Сюди життя найближчі кілька років навряд повернеться, тут все вщент знищено і танками, і мінометами. Дуже багато "прилітає" в саму Мар’їнку, іноді це цілеспрямований обстріл мирних жителів, як нещодавно, коли снайпер вбив місцевого жителя», - каже прес-офіцер.

З першої лінії, місцеві пішли ще у 2014. Хтось взагалі з міста виїхав, інші - перебралися просто подалі від передової, на інші, більш захищені міські вулиці. Тетяна моталася по людях, а коли скінчилися гроші, з двійнею на руках, повернулась у фронтове місто.

«До обстрілу ми вже звикли, але найважче звикнути до того, що роботи немає. Дітей дуже шкода, ми не можемо нікуди їх вивезти - ні в цирк, ні в дельфінарій, діти нічого не бачать», - каже жінка.

ВідеоДіти Мар’їнки проводять літні канікули у шкільних таборах неподалік передової

Журналіст Руслан Ярмолюк побував у дитячому шкільному таборі у Мар’їнці - це містечко, через яке проходить лінія фронту. Діти звідти не виїхали. Вони досі сплять в обіймах мам і здригаються від кожного голосного звуку. Їхні батьки не мають можливості відправити школярів з міста бодай на літо. Вони весь час проводять у шкільному таборі.

Діти Мар’їнки проводять літні канікули у шкільних таборах неподалік передової

Її дівчатка зараз безтурботно стрибають на батуті у дворі школи. Вона стоїть за якусь сотню метрів від передової! І саме до цієї школи близнята першого вересня підуть до першого класу.

У довжелезних підземних коридорах шкільної будівлі під час обстрілів ховаються і діти, і дорослі. Директорка, пані Людмила, добре пам'ятає перші місяці війни. Спираючись на той досвід, сьогодні у сховищі завбачливо тримає усе: від ковдр до запасів питної води та навіть іграшок. Каже, дуже потужно допомагають міжнародні організації та волонтери. Катя спеціально приїздить з Херсона, аби погратися з тутешніми дітлахами.

"У них в очах сум, ми проводимо ігри, вони не настільки відкриті, не так сміються. Вони нас дуже чекають. Вони більше цінують, ніж звичайні дітки", - каже волонтерка.

Діти війни - уперше за багато місяців сміються, танцюють та грають у футбол.

Вивезти своїх малюків, бодай на літо із Мар'їнки, зізнаються батьки, просто немає можливості. Та вони, відверто, не дуже й прагнуть. Тому діти вимушено залишаються тут, на лінії вогню.

"Тут моє життя, мій дім, я не хочу кудись їхати, я сподіваюсь, що все скінчиться», - каже місцева мешканка.

Аби малеча не вешталась нашпигованими боєприпасами вулицями, у прифронтовій школі відкрили літній табір. З підлітками тут працють і місцеві вчителі, і волонтери зі Сполучених Штатів. Одна з них - колишній американський морський піхотинець. Сьогодні вона танцює і співає за крок від передової, з українськими дітьми.

Табір працює до самого вечора. Далі усі хутко розбігаються по домівках. Вікна школи закладають мішками. Хоча і стріляють тут нині значно менше, але сліпі кулі все одно залітають на подвір'я. Війна поруч, і вона нагадує про себе вечірньою канонадою і загравою пожеж.

Залиште свій коментар