Дитина звикає до нової частини свого тіла і вже по дівочому її прикрашає.
9-річна Саша Філіпчук, дівчинка, яка втратила руку після поранення на окупованій Київщині, отримала біонічний протез. Її нова рука роботизована, і тепер дитина вчиться жити із нею, йдеться в ТСН.
Останній вечір у Нью-Йорку Саша із мамою Юлією проводить у Сентрал-парку. Деякі їхні дівчачі мрії за останні пів року раптом збулися, але зовсім не так, як хотілося. «Я наприклад, все життя хотіла побувати в Америці. От просто все життя, поки ще була маленька, дивилася «Беверлі хілз». Саша дуже хотіла побачити Нью-Йорк саме», - розповідає жінка.
Саша із готовністю показує, як вона вміє робити колесо на одній руці. Її другу руку ампутували після того, як дитину в окупованому Гостомелі поранили росіяни. І це - єдина тема, якої мама просить не торкатися.
На початку березня вони намагалися вирватися з окупації. Юліного чоловіка - Сашиного вітчима - росіяни вбили. Мама із пораненою, змученою болем дитиною більш як добу ховалися у підвалі. Тепер все це здається страшним сном. «Вона в мене є. Значить в мене є сенс жити і хочеться для неї найкращого. В нас є янгол-охоронець. Я в цьому впевнена на 100%», - переконана жінка.
Благодійники оплатили дороговартісне протезування для дитини у США. Усе, що із нею відбувається, дівчинка сприймає як гру. Каже, подобається і протез і лікарі, які її лікували.
На біонічній руці дівчата вже навели красу - намалювали нігті і вдягли синьо-жовтий браслетик. Саша мріє про перстеник, що тримався би на механічному пальці. Вона вже вміє багато, але ще - звикає. Носити руку наразі треба кілька разів на день по 40 хвилин. «Там є сенсори. Треба ворушити цією рукою, щоб сенсор доторкнувся. Коли сенсор доторкнувся, цей рух вплине на руку, і рука теж почне рухатися», - розповідає Саша.
Дівчата летять далі в Канаду до подруги. Повернутися до Гостомеля, де все сталося, Юля поки що не має моральних сил. «Я навіть за землею сумую українською. Дуже хочу додому», - каже жінка.
Читайте також: