Холоди вносять корективи у "окопну війну" в ООС

Холоди вносять корективи у "окопну війну" в ООС

Бійцям доводиться в бліндажах грітися разом з мишами.

До щоденних ворожих обстрілів на фронті тепер додався ще й холод. Біля Азова другу добу поспіль іде сніг, йдеться в сюжеті ТСН.19.30. 

Дерева вирвані з корінням, розкидані неначе іграшки, потрощені гілки й обпалені стовбури – це передова на Приазов’ї. На коротких дистанціях у землі війна виглядає по іншому, кажуть хлопці, які мають досвід боїв Авдіївській промзоні і ДАПі.

Один з молодих бійців тут старший не за віком, а за досвідом. Воює з 2014 року, пройшов усі найгарячіші точки Сходу і термінал Донецького аеропроту.

Найперше, що перебороли – страх. Зараз окопна війна йде, такого раніше не було. Було «яскравіше», жорсткіше», - розповідає боєць Микола.

Ці хлопці вже понюхали пороху. І той досвід, шо набули, вже не раз рятував їм життя. Вони на останніх навчаннях у Німеччині захопили штаб американських десантників і італійських спецпризначенців. Змусивши керівництво Альянсу змінити хід навчань.

На передовій: як українські десантники звикають до щоденних обстрілів і холоду

На передовій: як українські десантники звикають до щоденних обстрілів і холоду


Усі вони – добровольці, що прийшли на контракт. Один з хлопців працював касиром у магазині, тепер його робота -захищати країну.

«Я хотів себе перевірити, зробити собі життєвий урок, довести собі, що я дійсно зможу», - каже військовий з позивним Пчілка.

І він зміг. Пройшовши промку. Його напарник і товариш по зброї узагалі до війни автомата не тримав. В армії не служив. Війна внесла свої корективи у життя юнака.

«У мене хлопчик трьох роки і дружина звичайно сумує, але й тут треба побути, постояти, мені здається, що крім нас ніхто не захоче», - переконаний боєць Кріт.

На вулиці завиває степовий вітер. Ворог навпроти принишк в очікуванні. Час від часу стріляючи з стрілецької зброї. Від холоду до бліндажа хлопців тікають навіть польові миші, щоб погрітись. І їх вояки не чіпають, бо вже майже ручні.

Повʼязані теми:

Наступна публікація