"Я не знав, як стріляти": як африканців обманом відправляють воювати за Росію

Громадян Кенії та інших африканських країн під виглядом роботи вербують до армії Росії та без підготовки відправляють на війну проти України.

Один кенійський чоловік, якого незаконно переправили воювати на боці Росії у війні з Україною, але якому вдалося втекти, поділився своєю історією під псевдонімом

Один кенійський чоловік, якого незаконно переправили воювати на боці Росії у війні з Україною, але якому вдалося втекти, поділився своєю історією під псевдонімом / © The Guardian

24-річний Стівен Одуор мріяв про звичайну роботу сантехніка в Росії, щоб прогодувати родину після тривалого безробіття в Кенії. Але замість легальної праці він опинився на фронті війни проти України – зі зброєю в руках і без жодної військової підготовки.

Про це йдеться в матеріалі The Guardian.

Одуор прилетів до Санкт-Петербурга з Найробі разом із шістьма іншими кенийцями в серпні минулого року. В аеропорту їх зустрів чоловік, який замість офісу чи гуртожитку повіз групу до будинку, де забрали багаж і видали чорний одяг та взуття. Згодом іноземців доставили до поліцейського відділку, зняли відбитки пальців і змусили підписати документи російською мовою, якої вони не розуміли.

Наступного дня їх відвезли на великий військовий об’єкт для оформлення військових посвідчень. Саме тоді Одуор усвідомив: він, не знаючи цього, став військовослужбовцем російської армії. Його підозри підтвердив випадковий діалог з росіянином, який запитав: “Ти що, приїхав з Кенії і не знав, навіщо?”

Громадянин Кенії Еванс Кібет ​​був захоплений у полон під час бойових дій на боці російських військ на українському фронті і зараз перебуває в полоні / © The Guardian

Без підготовки одразу на фронт

Після кількох днів на базі кенийців посадили на потяг і відправили до Бєлгорода – поблизу кордону з Україною. Там їм видали військову форму, автомати та боєприпаси й фактично без навчання спрямували на бойові позиції.

“Я не вмів стріляти”, – зізнається Одуор.

Протягом трьох місяців його змушували чергувати в лісах, намагаючись збивати українські дрони. Він годинами сидів в окопах, знаючи: якщо безпілотник побачить його першим – шансів вижити майже немає.

Вербування через фейкові вакансії

Історія Одуора – не поодинока. За даними МЗС України, понад 1400 громадян із 36 африканських країн воюють на боці Росії. Частина з них уже перебуває в українському полоні.

МЗС Кенії повідомляє, що понад 200 громадян країни могли бути обманом завербовані через фейкові оголошення про роботу за кордоном. Мережі псевдокадрових агентств користуються високим рівнем безробіття серед молоді та слабким державним контролем.

Аналітики зазначають: вербувальники цілеспрямовано шукають фізично витривалих чоловіків, яких можна швидко кинути в піхоту без належної підготовки.

Расизм і “витратний матеріал”

Сьюзан підтримувала зв'язок зі своїм сином Девідом через WhatsApp, доки він перебував в Україні / © The Guardian

У соцмережах з’являються відео, на яких темношкірих чоловіків у російській формі принижують і використовують як “витратний матеріал”. На одному з кадрів чоловіка з протитанковою міною змушують іти вперед під прицілом пістолета, називаючи його “вугіллям”. На іншому – африканських військових змушують співати в снігу, поки їх висміюють російські солдати.

Автентичність відео повністю підтвердити складно, однак численні свідчення російських військових раніше вже вказували на практику відправлення солдатів на фактично самогубні завдання.

Вижити дивом і втекти

Одуору пощастило вижити після атаки дрона-камікадзе, який влучив у пікап, де він їхав з російськими військовими. Один із пасажирів загинув на місці, сам Одуор зазнав поранень. Після лікування в кількох лікарнях він зрозумів, що після одужання його знову відправлять на фронт.

Скориставшись довірою охорони, він утік і дістався посольства Кенії в Москві, де отримав тимчасові документи для повернення додому.

“Я не знаю, живий він чи мертвий”

Сьюзан Кулоба не бачила свого сина з того часу, як він виїхав до Росії у серпні. / © The Guardian

Багатьом пощастило менше. Мати 22-річного кенийця Девіда досі не знає, що сталося з її сином після того, як він поїхав до Росії нібито на роботу охоронцем. Востаннє він надіслав голосове повідомлення, попередивши, що може не повернутися з бойового завдання. Після цього зв’язок обірвався.

“Найстрашніше – не знати, живий він чи мертвий”, – каже жінка.

Попри заяви про переговори щодо репатріації, сотні африканців і досі залишаються втягнутими у війну, яка для них починалася з обіцянки звичайної роботи – і перетворилася на боротьбу за виживання.

Раніше ЗМІ писали, що на передовій російських військ новобранців піддають жорстоким покаранням, змушуючи тремтіти від холоду та принижуватися.


Наступна публікація

Я дозволяю TSN.UA використовувати файли cookie