Ілюзія державності. Навіщо Захарченко вигадав "держкордон" між "ДНР" та Україною

Дата публікації
Ілюзія державності. Навіщо Захарченко вигадав "держкордон" між "ДНР" та Україною

Getty Images

Кремль вчергове підвищує ставки перед майбутніми перемовинами.

13 березня ватажок "ДНР" Олександр Захарченко оголосив лінію зіткнення "державним кордоном", чим викликав чергову хвилю занепокоєння в Україні.

Це сталося вслід за визнанням Росією так званих паспортів невизнаних "республік". Тож наштовхує на думку про те, що росіяни готують злочинні утворення на Донбасі до певної легалізації.

Як відомо, держава характеризується зокрема тим, що має певну територію та кордони на ряду з такими символами як герб, прапор, гімн. Останні три пункти бойовики виконали вже давно, територію окупували, тепер справа лишилася лише за "державним кордоном" та визнанням.

Україна подала позов проти Росії до суду в Гаазі: шанси Києва на перемогу та сценарії для Москви

Україна подала позов проти Росії до суду в Гаазі: шанси Києва на перемогу та сценарії для Москви

Щоправда експерти зауважують, що цими діями росіяни лише створюють видимість готовності до визнання "Л/ДНР", адже доведення цього процесу до логічного завершення, як у випадку з Кримом, виллється у великі затрати для РФ, на що вона наразі не готова піти. Крім того, це остаточно поставить крапку у Мінських домовленостях, та ще й не на користь Росії.

Відтак заяви про встановлення бойовиками "держкордону" покликані лише посилити позиції Росії у майбутніх переговорах щодо Донбасу, в якому б форматі вони не відбувалися.

Facebook/Євген Магда
Євген Магда, директор Центру суспільних відносин:

- Проголошення "державного кордону" - це наступний крок у справі пошуку механізмів заморожування конфлікту. Відповідно, якщо Україна зі свого боку ухвалила новий перелік товарів, які можна перевозити через лінію розмежування, то сепаратисти тепер пропонують створити "державний кордон". А кордон - це один з елементів держави. Інша справа, що це є сепаратистські "республіки", які ніхто у світі, включаючи Росію, не визнав. І це насправді тільки елемент риторики.

Навряд чи Росія зараз визнає "Л/ДНР". Захарченку і Плотницькому мало чим допоможе це визнання, тому що вони не є самостійними фігурами і питання їхньої заміни завжди може постати на порядку денному. А для Росії це значить багато. Тобто визнання нею незалежності сепаратистських "республік" призведе до того, що Захід не здійснюватиме жодних рухів у плані послаблення санкцій чи пошуку шляхів діалогу з Російською Федерацією.

Я думаю, що зараз Путін насправді продовжує намагатися піднімати ставки і показувати, що він дуже зацікавлений у здійсненні рішучих дій на Донбасі.

Зауважте, що останнім часом про врегулювання конфлікту на Донбасі йдеться все менше і менше. Про це згадують лише у хвості, формулюваннями на кшталт "з метою сприяння врегулювання" тощо. Але реальних і змістовних зрушень після Мінських домовленостей лютого 2015 року більше не було і наразі невідомо, коли будуть.

УНІАН
Олександр Сушко, науковий директор Інституту євроатлантичного співробітництва:

- Заява про встановлення "державного кордону" є черговим із низки кроків Росії і контрольованих нею бойовиків на зміцнення тих інститутів, які би засвідчували існування справжньої державності.

Власне, на це спрямовані дії протягом всього періоду, починаючи з других Мінських угод лютого 2015 року. З того моменту йде поступове – звісно, що під акомпанемент розмов про Мінські домовленості, - зміцнення інститутів "державності" з метою посилити свою переговорну позицію і постійно мати динаміку на свою користь. У цьому випадку - динаміку, яка б засвідчувала повну серйозність намірів.

Таким чином, щоразу після таких дій створюється враження про наявність якоїсь перспективи. Тобто якщо це поставити в один ряд з іншими подіями, наприклад, з визнанням "паспортів" з боку Росії та інших документів, які видають "Л/ДНР", це є ще одним кроком, який має демонструвати серйозність намірів побудови цієї моделі невизнаної держави. Тобто вона повинна включати в себе всі неодмінні елементи для того, щоб вести переговори щоразу з нових позицій.

Це не виключення, що Росія може визнати "республіки", але сам по собі факт "держкордону" безпосереднього до цього не веде. Росія має цю опцію – визнання цих квазідержави - в своєму розпорядженні, однак сьогодні і в близькій перспективі їй невигідно робити це, бо це означатиме, що вона в односторонньому порядку виходить із Мінського процесу, що наразі їй невигідно.

УНІАН
Олександр Палій, політолог:

- Фактично йде торпедування Мінських угод. Вони стверджують, що лінія розмежування є "держкордоном" замість справжнього російсько-українського кордону.

А паралельно в Росії вже лунають тези про те, що Україну вони не візьмуть, зокрема почали озвучувати тези про те, що вони можуть погодитися на допуск Штатів до нормандського формату, тобто вони вже готові на розширення формату. Це фактично означає, що росіяни втрачають сподівання взяти Україну силою і бажають "відкусити" все, до чого дотягнуться. І тут Захарченко ніби допомагає їм "відкусити" шматок української території, намагаючись зафіксувати це таким чином.

По суті, ми зараз є свідками того, що силова політика Росія провалилася і вони будуть робити ставку на політичну та економічну дестабілізацію України, а також на різноманітні диверсії.

Наступним кроком у тому, що стосується невизнаних "Л/ДНР", може бути все що завгодно, аж до оголошення анексії росіянами. Тобто до визнання Росією "Л/ДНР" або до "приєднання" цих територій до Росії. Проте, я думаю, що навряд чи вони дійсно зважаться на це, тому що це обійдеться дуже дорого для Росії. Вони вже обпеклися на Криму, то може трохи розуму з'явилося.

Тому я думаю, що вони будуть тримати ситуацію на мінімумі, виділяючи певні гроші для того, щоб ця рана на тілі України не затягувалася. А якщо їм запропонують якусь хорошу ціну за скасування санкцій, то вони легко зіллють ці "республіки".

Ольга Скичко

Наступна публікація