Інтерв'ю з головою Луганської ВЦА: "Ми дійсно програємо інформаційну війну"

Ситуація з коронавірусом на тимчасово окупованих територіях Донбасу - жахлива. За словами очільників Луганської та Донецької військово-цивільних адміністрацій (ВЦА), там лікують від пневмонії, а такої хвороби, як COVID, "немає".

З десяти людей, які перетинають єдиний КПВВ, який працює в Луганській області, сім-вісім мають коронавірус. Відкриття ще двох КПВВ Росія і бойовики просто блокують. До того ж, змушують українців оформлювати їхні фейкові паспорти, інакше будь-які майнові операції будуть заблоковані.

Про проблеми людей на лінії фронту, російську пропаганду та шлях до миру ТСН.ua поговорив з очільником Луганської ВЦА Сергієм Гайдаєм.

Київ-Краматорськ-Київ

Верховна Рада пролонгувала дію закону про особливості місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей ще на рік. В чому ви бачите особливий статус для Луганської області?

Що головне в статусі ВЦА? Це швидкість ухвалення рішень. Запитайте в будь-кого з моїх колег, крім Павла Кириленка (голова Донецької ВЦА - Авт.). Щоб ухвалити якесь рішення іноді їм доводиться воювати з обласною радою по декілька місяців. Тобто, поки зберуться депутати, поки проголосують певне рішення, може не бути кворуму. А у нас тут війна. Ми не можемо дозволити собі затягувати певні рішення на місяць, два, три. Тільки у нас тут може бути розірваний шляхопровід, а майстри не можуть виїхати, бо там обстріли. В інших областях немає такого, що десь розірване транспортне сполучення і доводиться пробивати нову дорогу через ліс, бо іншого виходу немає.

А чи потрібен взагалі Донбасу особливий статус у тому вигляді, як він прописаний у Мінських домовленостях?

Ну, дивіться, поки що ж все працює. Подивіться прогрес за 2020 рік. Це моя каденція, візьмемо Луганщину. Подивіться, скільки всього зроблено за цей останній рік, де-факто скільки зайшло грошей. Але це перший крок, ще треба було їх реалізувати. Це так само питання. От у моїх деяких колег є певні проблеми з тим, що за якісь проєкти депутати голосують, за якісь ні. Поки що той статус, який є у ВЦА, нам дає можливість не просто працювати нормально, а швидко реалізовувати всі 100% програм, які поставлені Києвом.

Ми з Києва бачимо ситуацію таким чином. Якщо ми пропишемо в Конституції особливий статус Донбасу, як того хоче Росія, це буде міна сповільненої дії. Інші регіони потім теж захочуть собі особливих статусів.

Інші, які?

Ну, наприклад, Закарпаття…

А у них є війна?

Немає.

Не захочуть. Більше того, я працював чотири роки на Закарпатті головою Мукачівської РДА і можу вам сказати, що на Закарпатті конфлікт штучний. Він підігрівається винятково ФСБ, а це знову ж таки РФ, і деякими радикально налаштованими угорцями, яких насправді одиниці.

Але ви так і не відповіли на моє запитання про особливий статус. На форумі "Схід можливостей" у Краматорську ви сказали, що через російську агресію в області зруйноване нормальне життя. Можете окреслити топ-3 проблеми людей, які живуть на тимчасово окупованих і прифронтових територіях, а також в сірій зоні? 

Це питання треба ділити на дві частини. Одна - це персональні проблеми людей, тобто будь-якого громадянина України, який проживає в Луганській області. Друга - проблеми, які так само пов’язані з людьми, але масштабу рівня області.

Якщо взяти рівень області - це зруйнована інфраструктура, залізничні колії, немає "Інтерсіті", авіасполучення. Тобто, якогось швидкого варіанту, щоб з Луганщини дістатися до іншого кінця України, як до будь-якого, немає. Знову ж таки, транспортне сполучення так само стосується залізничної колії. Це також, до прикладу, водопостачання. Тільки зараз, слава Богу, нам вдалося, зробити всі проєктні кроки і наступного року будемо реалізовувати безпосередньо модернізацію водопостачання Попаснянського водоканалу. Ця проблема стосується більш ніж 40 тис. жителів Луганщини. Це, якщо говорити про глобальні проблеми.

Приватні проблеми, будь-які, можуть стосуватися питань із землею, оформленням спадщини, навіть якихось податків… Їх просто неможливо підрахувати всі. Кожен раз, коли я зустрічаюся з людьми в будь-якому районі Луганської області, я ставлю одне запитання: хтось може підняти руку і сказати чітку кількість проблем, які треба вирішити? Ніхто не може сказати, бо їх дуже багато.

Приватний бізнес, який більше працював і був раніше орієнтований на зараз тимчасово окуповану територію… Все ж таки, якщо взяти відсоток людей, які залишилися на підконтрольній і непідконтрольних Україні територіях, - це один до чотирьох. Тому що на Луганщині проживало 2 млн 258 тис. населення, а зараз - 650 тис. плюс орієнтовно 200 тис. переселенців. Всі великі міста залишилися на окупованій території. Найбільше місто зараз - Сєвєродонецьк - це трохи більше 100 тис. Лікарні так само там залишилися. Тобто, нормального медичного обслуговування люди не можуть отримати. Якщо раніше була чудова обласна лікарня, зараз де-юре вона є, але де-факто - це різні лікарні, які розташовані в різних містах.

Але люди не можуть приїхати на підконтрольну Україні територію, тому що бойовики не хочуть відкриття нових КПВВ…

Так. У нас до відкриття готове і Золоте, і Щастя, але вони не відкривають.

Тобто, наразі працює тільки один КПВВ.

Поки що так, Станиця Луганська. Питання щодо відкриття Золотого і Щастя постійно виноситься на ТКГ.

Чому вони не хочуть відкриття КПВВ? Які там звучать умови, причини?

Умови постійно різні. Вони створюють якісь певні умови, щоб не відкрити, а не йдуть нам і людям назустріч, щоб запрацювали КПВВ і люди мали можливість отримати нормальний сервіс… Знаєте, коли люди до нас приходять і бачать те ж нове КПВВ, нову дорогу, ЦНАПи, амбулаторії, вони трохи розуміють, що те, що вони постійно чують із російських каналів по телевізору, й те, що дійсно є в Україні, це трохи різні речі.

А що з житлом для переселенців і людей, які б і хотіли виїхати з тимчасово окупованої території, але їм нікуди. В Києві багато говорять, що якби існувала державна програма забезпечення переселенців житлом, виїхало б більше людей.

У мене одразу запитання: чому, як кажуть в Києві, тільки шість років говорили і нічого не робили? Коли я чую критику від людей, які п’ять років були при владі, мені дивно. Ми зараз по всьому світу маємо величезну проблему ковіду. Чому я зараз займаюся тим, що намагаюся знайти будь-які джерела фінансування для забезпечення медичним обладнанням лікарень.

Що стосується житла. Я розумію, що це одне з головних питань, бо дійсно від нас їдуть не просто підприємці. Від нас їдуть фахівці будь-якої галузі: культура, освіта, медицина... Їдуть, бо їм пропонують трохи кращі зарплати, умови. Тому на наступний рік, крім якихось стратегічних питань, які треба починати і доводити до кінця (це і залізнична колія, і продовження ремонтів доріг, і будівництво лікарні, і модернізація водоканалу), все ж таки треба робити один із головних акцентів ще й на будівництві житла.

У нас вже є проєкти. Наступного року ми плануємо добудувати будинки в Рубіжному. Ми чітко розуміємо, що їх будували не для людей зі статусом ВПО, а просто для того, щоб побудувати. Не знаю мотивацію, але ми їх обов’язково добудуємо.

Плануємо реалізувати два проєкти. Один разом з німецьким банком. На Луганську і Донецьку область ми отримаємо 25 млн євро. Другий - у нас є власний проєкт - добудуємо ще два будинки на 46 квартир.

У вас є точна цифра, скільком сім’ям потрібне житло і скільки на це треба фінансування?

Важко порахувати саме кількість грошей. Постійно є дискусія про те, яке саме житло треба будувати: такого бізнес-класу, чи все ж таки дешеве соціальне житло.

З одного боку, якщо фахівцям пропонувати квартиру, то краще класну, відремонтовану, нову. З іншого боку, ми ж говоримо про те, що це тимчасове житло, що люди все ж таки повернуться додому, коли відбудеться реінтеграція, повернуться наші території, закінчиться окупація. Люди зможуть повернутися додому, матимуть власне житло. Тоді, що буде з тим, яке ми їм тут зараз будуємо? Тому з цього приводу йде суперечка.

Орієнтовно у нас є 200 тис. людей зі статусом ВПО. Але реально проживає близько 70 тис. Решта десь по Україні роз’їхалися.

Чи є у вас інформація, скільки українських громадян на тимчасово окупованих територіях отримали російські паспорти? Що взагалі робити з цією проблемою?

Точної інформації немає. Але можу сказати, що є ще одна проблема, яку вигадали росіяни зараз. Вони ставлять такі умови на своєму незаконному "законодавчому" рівні, що людина, яка не має російського чи паспорта "ЛНР", не може юридично нічого зробити зі своїм майном. Тобто, не переоформити землю, будинки, квартири, навіть автівки. Це вже величезна проблема.

Знаєте, у них є такий улюблений вислів: "Принуждение к миру". Ось так вони просто змушують людей оформлювати їхні незаконні "документи". Бо якщо їх немає, будь-хто може забрати майно людей.

Непросте запитання про російську пропаганду. На тимчасово окупованому Донбасі вже пішли в школу діти, народжені ще на початку війни з Росією, і нічого хорошого про Україну вони не знають. Що з цим робити?

Це дуже об’ємне і складне питання. Спробую тезово відповісти. Сподіваюся, що мене зрозуміють ті, хто почують і побачать наше з вами інтерв’ю.

Ви говорите про тих, хто народився. А я вам можу навести приклади тих, кому у 2014 році було 15-16 років. Шість років минуло, наші правоохоронці знешкоджують, іноді так трапляється, деякі диверсійні групи, це молоді люди, яким 21-22 роки. Тобто, це саме ті підлітки, яким було по 15-16 років, коли почалася та агресія.

Що ми робимо ще додатково? Це, до прикладу, в мою каденцію, починаємо і закінчимо у 2021 році будівництво телевізійної вежі в Попаснянському районі. Телевізійний сигнал буде розповсюджуватися на територію радіусом 50 км, а радіохвилі підуть навіть на 100 км до кордону з РФ.

Ми дійсно програємо інформаційну війну. Ніхто протягом 5-6 років взагалі не займався цією проблемою. Якщо їхати вздовж лінії розмежування, то в авто почуємо радіо "Звєзда", "Побєда", а українських, на жаль, дуже мало. До цього треба підходити комплексно, бо це ще й питання національної безпеки. Всі відповідні листи ми написали на РНБО і Міністерство з реінтеграції. Сподіваюся, що потроху ми і цю проблему будемо все ж таки вирішувати.

У Краматорську на форумі ви навели приклад знешкодження трьох ДРГ. Одна з них діяла на підприємстві, що виробляє добрива. Що це було? 

Планували підірвати величезну цистерну на 350 тис. тонн, в якій була певна кількість (точної не знаю) аміаку. Це було якраз в той день, коли починалася перша пожежа в Смоляниновому, яка наробила багато лиха. Наші правоохоронці "провели" ДРГ до моменту, поки вони дістануть зі своїх тайників гранатомети, і знешкодили їх, коли ті планували виконати своє завдання.

Якими могли б бути наслідки?

Бейрут нам би здався просто якоюсь новорічною хлопавкою. Це була б величезна трагедія.

Як щодо військово-морської бази в Сєвєродонецьку, про яку говорив російський пропагандист Дмитро Кисельов. Купальний сезон відкривати плануєте?

Мені на день народження вже подарували адміральську кепку. Тому буду адміралом Гайдаєм.

Насправді це з одного боку смішно, з іншого - ні. Пропаганди дуже багато, вона цілодобово, шість років поспіль, промиває мізки українцям. Два такі приклади дуже яскраві. Перший - говорити про військово-морську базу в Сєвєродонецьку - це просто маячня. А другий - коли у нас була друга пожежа у Северодонецькому і Новоайдарському районах (вона наробила величезної біди, багато людей залишилися без своїх будинків). Ми просили дати нам можливість використовувати літаки ДСНС. Через добу надали таку можливість, і знаєте, у нас літаки не літають, тому кожен літак, який ми бачимо в небі, для людей така собі дивина, на жаль, поки що. У нас навіть є записи новин російських пропагандистських каналів з тимчасово окупованої території, де вони кажуть, що зробили величезну справу: дали можливість Україні використовувати літаки. А Україна скористалася такою можливістю і підняла в небо військові транспортні літаки. Але це брехня.

Всі люди, які проживають на Луганщині, бачили ці літаки. Вони біло-червоні, яскраві, було три літаки, які постійно курсували і гасили пожежу, і два гелікоптери, які так само працювали з ранку до вечора, поки було видно. Люди жодного разу не бачили жодного транспортного літака. Не було ніяких військових літаків у повітрі взагалі. Тому з цією брехнею треба дійсно воювати, пояснювати людям, що те, що говорять у них там на тій території, і те, що відбувається насправді, це різні речі. Тому ми й хочемо більше розбудовувати Луганщину, більше показувати прикладів будівництва, ремонтів, лікарень, залізничних колій, доріг, амбулаторій, шкіл, садочків. Показувати, що ми змінюємося на краще.

Але за пожежами на Луганщині ви все ж таки вбачаєте руку Росії?

Там є багато різних чинників, чому це відбулося. По-перше, це був дуже спекотний день, вітер здіймався до 32 м/с. У нас не було зимою снігу, п’ять місяців не було ні краплини дощу. Тобто, ці пазли разом склалися. У нас є чітко зафіксовані факти того, що з непідконтрольної території на нашу прийшло полум’я. Десь через вітер, десь ми бачили ролики, що підпалили навмисно. Тут вже слідчі органи будуть працювати.

Ходили чутки, що окупанти хочуть провести свої фейкові вибори навесні 2021 року. Що вам про це відомо?

Нічого взагалі. Якщо все ж таки буде ухвалене рішення проводити вибори, то завдяки нашим ВЦА на лінії розмежування, я дуже сподіваюся, що вибори будуть не тільки за рахунок пропаганди, а й демократичні за рахунок тих людей, які у нас тут проживають і бачать, що у нас дійсно йдуть зміни і вони хочуть нормальну незалежну Україну.

Вільна економічна зона, про яку говорить керівник української делегації в ТКГ Леонід Кравчук. Зона пріоритетного розвитку - так її називає віцепрем’єр Олексій Резніков. Як ви це бачите, що це має бути?

Певні пільги для інвесторів і, можливо, на той час, скільки буде проведена ООС, й якісь преференції для області взагалі в бюджетному плані. Можливо, трохи більше відшкодувань від ПДФО. Навіть, поки була торгівля з непідконтрольною територією, у нас було плюс 2 млрд грн. додатково щороку. Для Луганщини це просто космічні гроші.

Раніше віцепрем’єр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Олексій Резніков розповів про зону пріоритетного розвитку на Донбасі.