У неволі встигли побувати більше трьох тисяч українців.
За три з половиною роки бойових дій на Донбасі до рідних повернулися 3140 визволених заручників. Історія їх визволення починається вже з 2014 року, відколи війна прийшла на український схід, ідеться в сюжеті ТСН.19:30.
Уперше публічно про полоненого, але без імені та прізвища, заговорили в травні – його начебто й поміняти було на кого, але видавати терористів не хотіли. Уже з червня 2014 року знущання з полонених українців перетворюються на постійну рубрику в інтернет-каналах терористів. Мами, дружини та діти незаконно ув’язнених військових так само стають заручниками у грі нервів. Вони об’єднуються та влаштовують акції з метою тиснути на владу, аби активізувати процес визволення заручників, дехто з яких провів у неволі кілька років.
Найбільша кількість бранців виникла після Іловайська. Після перших мінських угод уже через три дні було звільнено 648 бранців, але ще вісім із половиною сотень лишилися у неволі. Бійці по поверненні розповіли, що їх брали в полон росіяни. Українська символіка там прирівнюється до вироку – без правиці, на якій було татуювання тризуба, повернувся додому 19-річний айдарівець. Перший із найбільших публічних обмінів у грудні 2014 року відбувся на формулою 222 бойовика на 154 військових. Українські ЗМІ на обмін не допускають – на рідній землі звільнених уперше бачать у васильківському аеропорту.
Нова хвиля полонених з’явилася після втрати ДАП та Дебальцевого. Хворих та змучених військових виганяли на так звані паради в Донецьку, а віддавати спочатку погодилися лише найбільш покалічених хлопців. "Духом не занепадаю, жити далі треба", - говорили бійці. Каліцтво було не найстрашнішим – за підрахунками українських армійців, 134 заручника в "ЛНР" і "ДНР" були страчені бойовиками.
2015 рік позначився частими зривами обмінів, а наступного року масові звільнення практично припиняються – натомість виникають одиничні звільнення. З російської тюрми повертається обміняна на російських ГРУшників Надія Савченко, бойовики відпускають журналістку Варфоломєєву, у Щасті на волю потрапляє полонений Жемчугов. Усі звільнені в першу мить роблять одне – телефонують рідним. Слова любові та надії на скору зустріч переважають і фізичну втому, і всі переживання за довгі дні неволі, катувань і принижень.
Кореспондент ТСН Наталя Нагорна