За два з половиною місяці, як російські війська відійшли з Київщини, окрім вбитих і зниклих безвісти українців, пошуковці у тій частині області, яка була окупована, продовжують знаходити рештки рашистів.
Іноді ці поховання тоді у квітні організовували самі ж місцеві, що пережили обстріли і тортури, йдеться в ТСН.
З околиці села Андріївка під Макаровим росіяни вийшли наприкінці березня, залишаючи тут свою техніку і побратимів. У свіжорозкопаній могилі тут чоловік середнього зросту у цивільних кросівках. Зірочок на погонах теж немає. Речі загиблого від його тимчасової могили за двадцять метрів - валіза, берці, нижня білизна. Тут його покинуте тіло і знайшли місцеві і поховали.
«Вони кинули та й пішли. Заклали його в ковдру, і не треба очищати від ґрунту тіло», - розповідають місцеві.
Павло Нетьосов вісім років тому розшукував тіла українських бійців в Іловайську і Дебальцеві. Тепер розкопує, зокрема, і російських солдатів на рідній Київщині. «Ми шукаємо тіла і їхніх військових, бо маємо надію, що ці тіла будуть обміняні після переговорів на тіла наших загиблих», - каже він.
Поки за тілом рашиста їде «Евакуація 200», його могилу стереже місцевий тероборонівець Віталій Черкасов. Поки він в березні воював, його родина була в окупації. Під час обшуків у Віталія росіяни, окрім грошей і цінностей, знайшли портрети Степана Бандери і Романа Шухевича. «Вони кажуть, тут живе бандерівець, ми прийшли містом і будемо контролювати», - розповідає Віталій.
Вони поселилися просто в його будинку і хазяйнували там, допоки туди не прилетів снаряд. Віталій каже, Андріївку у якості місця постійної дислокації росіяни обрали не просто так. Припускає, їм ще задовго до повномасштабного наступу допомагали зрадники, що мають українське громадянство. «Два роки тому тутешню ферму взяла в оренду якась харківська фірма, яка закрила сюди доступ андріївчан, що навіть наш староста не зміг сюди зайти. А вже після того, як росіяни зайшли в село, у мене таке бачення, що вони знали, що вони сюди приїздять», - каже боєць тероборони.
Поряд зі згорілим танком знайшли і тіло російського танкіста, зрозуміли, що в нього немає обличчя, згоріло, але за деякими характеристиками і за зростом місцеві зрозуміли, що він слов’янської зовнішності. І саме тому, коли ховали, вони поставили йому хрест. «Коли ворог мертвий, він вже не ворог», - кажуть місцеві.
Читайте також:
На Київщині вже безкоштовно зводять будинки для постраждалих, які втратили все своє майно