Раніше генерал встиг повоювати у Боснії, Чечні та Грузії.
Контррозвідка СБУ спільно з ТСН.ua розповідає громадськості про російських військових, які беруть участь у бойових діях на боці "Л/ДНР".
Цього разу контррозвідка СБУ інформує про російського генерала, який з 2017 року керує штабом "другого армійського корпусу" окупаційних військ Росії на землях Луганщини. Це Анашкін Геннадій, який народився 17 грудня 1968 року у Самарі (Росія).
Начальник штабу - перший заступник командувача "другого армійського корпусу" окупаційних військ Російської Федерації в Україні.
Як і всі російські військові, які перебувають на сході України, використовує вигадане прізвище – Волгін, а також позивний "Сталінград".
Контррозвідка зазначає, що цей російський генерал не вперше воює в Україні. Навесні 2014 року очолювана ним 31-ша гвардійська окрема десантно-штурмова бригада брала участь в спецоперації із захоплення Криму, а згодом - у бойових діях на сході України.
Професіонал в галузі задоволення апетитів Росії за межами країни. Анашкін навчався ведення агресивної війни у складі Миротворчих сил в Республіці Боснія і Герцеговина - впродовж грудня 1999 – серпня 2000 року командував парашутно-десантним батальйоном.
У 2003 році закінчив Загальновійськову академію Збройних сил РФ та далі працював на посаді начальника штабу - заступника командира кількох парашутно-десантних полків 242-го навчального центру підготовки молодших спеціалістів повітряно-десантних військ (м. Омськ).
Імперські амбіції Москви зростали разом із зірками на погонах Анашкіна. У 2006 році, перебуваючи на посаді начальника штабу - заступника командира 31-ї окремої гвардійської повітряно-десантної бригади (Ульяновськ), він у складі зведених підрозділів бере участь у другій російсько-чеченській війні.
З червня 2007 року командував 104-м гвардійським десантно-штурмовим полком (76-та гвардійська десантно-штурмова дивізія, Псков).
Вранці, 8 серпня 2008 року полк підняли за тривогою і за декілька годин на той час полковник Анашкін на чолі батальйонно-тактичної групи вилетів до Північної Осетії. В ніч проти 9 серпня під його командуванням група розпочала рейд тилами грузинських військ, здійснила марш до Південної Осетії, і вранці, 9 серпня вийшла до Цхінвалі. А вже 10 серпня група у складі двох парашутно-десантних рот, посилена чотирма самохідними гарматами "Нона" та чотирма БТР, прямувала в рейд до міста Горі. 10 серпня штурмом взяла воєнну базу Вазіані.
Указом Президента Росії від 5 вересня 2008 року "за мужність і героїзм, виявлені під час виконання військового обов’язку" гвардії полковнику Геннадію Володимировичу Анашкіну присвоєно звання Героя Російської Федерації з врученням медалі "Золота Зірка".
За результатами 2008 року полк під його командуванням визнаний найкращим полком в повітряно-десантних військах Росії.
У 2012 році закінчив Військову академію Генерального штабу Збройних сил РФ та з серпня 2012 року призначений командиром 31-ї гвардійської окремої десантно-штурмової бригади, про яку йшлося вище.
Після успішної участі в анексії Криму, Анашкін йде на підвищення - у серпні 2014 року його призначають на посаду заступника командувача 58-ї армії. Вихідці з керівного складу цього військового з’єднання практично усі протягом 2014 – 2018 років були командирами бригад та корпусів у складі окупаційних військ Росії в Україні.
У липні 2017 Анашкіна призначають заступником начальника штабу 8-ї армії Південного військового округу, до складу якої входять 1 (Донецьк) та 2 (Луганськ) Армійські корпуси.
Контррозвідка уточнює, що біографія Анашкіна є типовою для російських полковників та генералів. Їхні відзнаки, призначення та нагороди невідривно пов’язані з агресивною політикою російської держави. Як приклад, за логікою імперського керівництва Росії, військове вторгнення набагато чисельніших частин регулярної армії до іншої країни, що має у сорок разів менше населення (йдеться про Грузію), є "мужністю та героїзмом" та заслуговує на визнання воєнного злочинця Героєм Росії. Загиблі в Україні влітку 2014 року бійці тієї ж 31-ї десантної бригади, якою командував Анашкін, взагалі не беруться до уваги – їхній командир все одно отримує підвищення по службі, воєнна агресія досягне мети, а підлеглих тим часом потайки ховають, наказуючи рідним мовчати про війну на Сході України.
У попередніх публікаціях йшлося про особистих охоронців ватажка "ДНР" Віталія Захарченка, а також про знищеного у Сирії генерала РФ Валерія Асапова і генерал-майора Валерія Шарагова, які брали участь у військових діях на Донбасі. Про генерала Михайла Теплинського відомо, що його приїзд на окуповані території прирівнювався до Армагедону. А ще один російський генерал Борис Фомичов став відомим після викладеного в Інтернет запису його гнівної промови, адресованої чеченським найманцям, які з переляку втекли з поля бою.