Квіти, обійми, посмішки: у Києві зібралися ті, хто пережив пекло під Іловайськом

Треті роковини трагедії все ще не дають відповіді про всі її обставини та кількість жертв.

Квіти, обійми, посмішки: у Києві зібралися ті, хто пережив пекло під Іловайськом

© УНІАН

У треті роковини трагедії під Іловайськом на Михайлівській площі Києва зібралися родичі загиблих і зниклих безвісти, а також живі свідки тих подій. Офіційно вважається, що внаслідок розстрілу російськими військами українських добровольців, які виходили з оточення по спеціальному зеленому коридору, загинули 366 військових, ідеться в сюжеті ТСН.16:45.

Боєць із позивним "Тар" досі на фронті. "Місія не виконана. Якщо хтось вважає, що пішов, отримав поранення, відмазався – я так не вважаю", - каже він. У складі батальйону "Донбас" він з побратимами звільняв Попасну, Лисичанськ, а потім потрапив в Іловайськ, де отрима кілька поранень і побував у полоні, з якого його визволив "Червоний Хрест".

Його побратим "Гном" провів у неволі майже місяць, і вважає себе щасливчиком, бо окупанти не побачили на руках футбольного фаната тату із написом "Донецьк" та "Шахтар", тому бійцеві вдалося уникнути знущань. "Мені конкретно пощастило, правда. Але це полоскання мізків: та ви, та в своїх… Та ми на своїй землі!", - каже військовий.

Обидва військовослужбовця зізнаються, що навіть через три роки після трагедії багато чого для них лишається незрозумілим. Зокрема, справжня кількість втрат – хлопці переконані, що вона в рази більша за офіційні дані. "400 чоловік тільки ми бачили в Червоносільському, так це наша колона, а наша колона менша була", - твердить "Гном". З Іловайського котла хлопці запам'ятали відсутність води та медикаментів, а також страх за побратимів. "Що мене вразило – як себе поводили дівчата в Іловайську. Багатьом чоловікам треба було приклад брати. Серйозно переживали за дівчат, щоби в полоні з ними там…", - зізнається "Гном".

Серед цих дівчат була санінструктор батальйону "Донбас" з позивним "Мері". "Було дуже багато поранених, багато роботи, тому я не відчувала страх. Знала, що мені треба робити щось постійно", - каже вона. Зараз дівчина в декретній відпустці – народила сина, яким чоловік намагається втримати її від повернення на війну. Однак "Мері" воліє якнайшвидше опинитися на фронті. "Думаю, вже в жовтні буду знов на передовій", - каже вона.

"Мері" та "Гном" зустрілися в Києві на Михайлівській площі. Туди мав приїхати і "Тар", але йому довелося вирушати на Полтавщину – ховати побратима з позивним "Лоза", котрий також пройшов Іловайськ, а загинув кілька днів тому біля селища Кримське на Луганщині. У центрі ж Києва сліз було мали – натомість лунала молитва та були посмішки та обійми тих, хто три роки тому пройшов пекло, і навчився цінувати життя та радів змозі побачити таких само друзів, із якими їх поєднав один спільним "день народження".

Кореспондент ТСН Мар'яна Бухан

Наступна публікація

Я дозволяю TSN.UA використовувати файли cookie