Військові стоять напоготові та відбивають усі атаки, а самі ж мріють про наступ.
На Луганщині триває напруга на передовій. Військові закинули колишній відпочинок і пильнують, бо ворог може вдарити будь-якої миті, йдеться в сюжеті ТСН.19:30.
Навіть мальовниче озеро нині не здатне спокусити “Карася” потенційними можливостями. "Коли є можливість, трошки рибалимо. Є рибка", - каже військовослужбовець ЗСУ. І рибних днів, і годин естетичної насолоди осінніми краєвидами вже третю добу не існує в їх щоденному розкладі. "Стріляють, не дають спокою", - пояснює “Карась”.
Бійці зізнаються, що вимушені були забути і про вільний режим пересування між позиціями. "Ми взагали йдемо й пригинаємось, бо то ж усе прострілюється", - кажуть військові. У бік сусідів надвечір неділі взагалі полетіли міни. "По нашому сусідньому підрозділу вівся мінометний обстріл 82-ми мінами. Це з вечора починалося і тривало так кожні півгодини", - розповів боєць із позивним “Дімас”.
Після доволі тривалого відносного затишшя на цій ділянці передової чужинці третю добу поспіль стріляють у бік Попасної та Новоолександрівки, причому з дуже близької відстані. "Вони за хатами. Розділене село, і за хатами з балки їхня позиція", - пояснюють солдати. Трапляється, що з іншого боку села у вільну од окупантів частину Новоолександрівки примудряються повзати. "Та вони не замовкають! Потім можуть підповзати ще ближче й ближче, а коли даєш відповідь, то вони заспокоюються й тримаються подалі. Ну, треба дистанцію тримати, щоб вони ближче не підходили", - каже військовослужбовець “Кузня”.
Осіннє загострення хворобливої сверблячки – так жартома кажуть військові про спалах вогневої активності бойовиків. Програму комплексного лікування вірусу “руського міра” на передовій уже розробили і запевняють, що готові розпочинати "терапію" будь-якої миті. "Треба забрати. До кордону дійти туди їх викинути – і все. Коротко і ясно", - каже “Карась”.
Кореспондент ТСН Олександр Моторний