На Волині всі чоловіки однієї родини пішли на фронт, хоча жінки вмовляли залишитись хоча б одного

Автор
Ігор БережанськийІгор Бережанський
Дата публікації
Перегляди
36к
Час на прочитання
2 хв
Поділитись:
WhatsApp
Viber
На Волині всі чоловіки однієї родини пішли на фронт, хоча жінки вмовляли залишитись хоча б одного

Волинянка Світлана Федонюк понад три місяця живе від дзвінка до дзвінка, адже усі чоловіки в її родині захищають Україну від ворога.

У різних військових підрозділах - двоє синів, чоловік та брат. Щодня жінка чекає від кожного з них на дзвінок, чи бодай маленьке повідомлення, що живий та неушкоджений, йдеться в ТСН.

Тепер за головного чоловіка у домі двомісячний Захар, який змушує маму і бабуcю посміхатися і на мить забувати про війну і що там їхні найрідніші. Хлопчик народився у березні. Його тато Іван планував бути на пологах, але через війну – найважливіший момент у житті довелося пропустити.

Боронити Україну старший син пані Світлани, її чоловік та брат пішли  одразу, щойно Росія оголосила  повномасштабну війну. І хоча жінки просили лишитися вдома хоча б одному, ті запевнили, мусять бути там.

Молодший 21-річний Назар у війську служить уже рік. Вперше за цей час приїхав додому лише на добу, аби привітати найріднішу людину з днем матері. «Я не бачила, як я бігла, куди я бігла, бігла до сина, звичайно обняла його так, не відпускаю, не відпускаю, а він каже, ну все ж, мамо, я тут вдома», - розповідає Світлана.

Свого дядька, пригадують жінки, маленький Захарко прийняв одразу.

«Він взяв його , а він до нього почав сміятися. Ми були вражені всі», - розповідають жінки.

Та вдома хлопець не затримався одразу рушив туди, до своїх, аби зупинити ворога. Чоловік Cвітлани цьогоріч планував зводити будинок, але  натомість не вагаючись ні дня пішов у військкомат. «Пішли і воюють, мусили брати зброю до рук, бо по-іншому ніяк», – каже жінка.

Пані Світлана працює старостою, під її опікою кілька сіл. Аби менше переживати за своїх чоловіків, жінка з головою поринула у роботу.

А ще, каже, багато молиться. «Ідеш на город сапати – молишся, щось так працюєш – молишся. Допомагає молитва», - переконує вона.

Читайте також:

"Маріупольські націоналістки" пройшли фільтрацію росіян, але змогли вивести український прапор із місцевої школи

Найменший бранець бункера "Азовсталі": як складається доля сина азовця, який опинився в полоні

Трофейною технікою бійці на Харківщині виганяють ворога і підсумовують, коли вийдуть і закріпитись на кордоні

Повʼязані теми:

Стаття з добірки новин:
Війна Росії проти України
Дата публікації
Перегляди
36к
Поділитись:
WhatsApp
Viber
Наступна публікація