"Нам сказали, що нас там не було": псковський десантник розповів "Новой газете" про вторгнення РФ на Донбас

Останні

Більше новин

Популярні

Більше новин

Коментують

Більше новин

2014-го десантнику був 21 рік і на Донбасі він "виконував наказ".

Молодий чоловік, з яким спілкувались журналісти, служив за контрактом рядовим в 76-й дивізії ВДВ в Пскові. Був механіком-водієм. Йому був 21 рік, коли він у складі бойової тактичної групи потрапив у бій під Луганськом в 2014-му. Вижив і навіть дивом не був поранений. За бойові заслуги отримав медаль Суворова. І написав рапорт про звільнення. В інтерв'ю "Новой газете" розповів, як і за що воював.

ТСН.ua зібрав головне з розповіді юнака, ім'я якого видання не розкриває.

Чоловік розповідає, що спочатку у них були навчання в Псковській області, після яких їх відвезли на Псковський аеродром, звідти - до Ростова. Уже в Ростові командир роти сказав, що тепер військові прямують до Луганська "для супроводу колони з гуманітарною допомогою". Втім, чоловік зізнався, що жодної такої колони вони не супроводжували: "Я взагалі жодної вантажівки з гуманітарною допомогою не бачив". 

Військові, за його словами, збиралися з різних регіонів. зокрема і танкісти, службова частина яких розташовувалася у Чечні. Знаків відмінності на їхній формі не було. "Це нам наказали прибрати ще в Ростові. І з телефонів наказали витягнути акумулятори. Тому що за телефонами нас могли виявити", - каже колишній військовий.

Його рота складалася з 90 осіб. "Спочатку ми тиждень просто стирчали в лісі... Ні, наметів у нас не було. Просто в спальних мішках. З собою у нас був сухпайок, видали ще в Ростові. Сказали, що якщо закінчиться, то нам ще підвезуть", - стверджує він.

Зброї та боєприпасів було достатньо, сам юнак мав при собі автомат. Також рота мала БМД, КамАЗи. "До того, що буде далі, нас ніяк не готували. Але стріляти-то ми всі вміли, до війни нас усіх взагалі-то і готували. Ми розуміли, де перебуваємо і що тут відбувається. Обговорювати-то ми це ніяк не обговорювали, а думали тільки, щоб живими повернутися. У багатьох, як би там не було, дружини, діти. Але нам обіцяли додатково заплатити. 50 доларів на день", - додав чоловік. 

Він розповів, що вони із товаришами розуміли, що діяли на території іншої країни, пояснивши свою присутність на Донбасі наказом і тим, що "там ґвалтували і вбивали мирних жителів, а також розстрілювали дітей". На уточнювальне запитання, чи це він почув у телевізорі, чоловік відповів ствердно. Водночас, вони, за його словами, не знали, що перебувають на Донбасі неофіційно - про це дізналися пізніше. 

Бій за Новосвітлівку тривав десь близько години, незважаючи на те, що окупантам вдалося її захопити, у них залишилося багато поранених. "Занадто багато поранених виявилося. Половина групи була поранених. Від куль ніхто не постраждав, а в основному все від осколкових. Від мінометів. Взагалі у нас був наказ доїхати до наступного села, але ми до нього не доїхали", - повідомив він.

Він також додав, що, хоча з його дивізії в полон ніхто не потрапив, проте в інших підрозділах багато військових під час боїв були захоплені українськими військовими. 

Після захоплення села окупанти перебували в ньому два дні, де "забезпечували спокій мирних жителів", а згодом їх відправили назад до Ростова.

50 доларів на день, які обіцяли заплатити російським військовим-контрактникам, жодним чином не були офіційно оформлені в документах. Більше того, за словами чоловіка, ці гроші їм так ніхто і не заплатив. Також не заплатили обіцяні преміальні. 

Лише військові, які отримали поранення або родини загиблих отримали по одному мільйону (ймовірно рублів) компенсації. "Пораненим заплатили по мільйону. У нас загиблих не було, але я знаю, що в інших ротах дружинам, матерям загиблих теж заплатили по мільйону. У мене є знайома сім'я, їм заплатили", - розповів він.

Після цього військовий розповів, що покинув армію. Він не знає, чи багато таких як він, але одночасно з ним тоді писали рапорти про звільнення ще три чоловіка. Хтось з військових повернувся на фронт. 

"Нам сказали, що нас там не було. Ми заблукали. Ми були на навчаннях і заблукали. І нічого не заплатили. Ні за що я міг загинути. Але це я вже тільки потім зрозумів. Просто був наказ. В результаті ні слави, ні "за Батьківщину", ні грошей ", - підсумував чоловік.

Як повідомлялося раніше, президенту Росії Володимиру Путіну пишуть росіяни, що перебувають у колоніях та СІЗО України, засуджені за участь у війні на Донбасі, і просять обміняти їх на утримуваних в РФ українців. Російська влада ігнорує їхні прохання та не визнає своїх же громадян.

ВідеоБразильця, який воював на боці бойовиків так званої "ДНР", визнали винним у тероризмі

13 років позбавлення волі із конфіскацією майна. Обвинувачений Рафаель Лусваргі терористом себе не вважає. Зізнався лише в участі у незаконних збройних формуваннях. Позаторік Лусваргі вже присуджували 13 років ув'язнення, але вирок - через процедурні порушення - скасував апеляційний суд і повернув справу на новий розгляд.  

Бразильця, який воював на боці бойовиків так званої "ДНР", визнали винним у тероризмі

Залиште свій коментар

Вибір редакції