Навколо "Орешніка" з’явилися нові сумніви: що з’ясували про російську ракету

Російська ракета середньої дальності "Орешнік", яку Володимир Путін неодноразово подавав як нове "чудо-озброєння", може виявитися технологічно застарілою та неточною.

Про це йдеться в аналізі української приватної дослідницької групи Dallas Analytics, яка заявила про отримання листування між російськими виробниками зброї, передає Frankfurter Allgemeine.

За даними аналітиків, у документах ідеться про проблеми з навігаційним приладом ГУ-503, який має стабілізувати ракету "Орешнік" під час польоту. У листуванні зазначено, що обладнання "технічно застаріле", частина його компонентів вийшла з ладу, а замінити їх складно, оскільки вони більше не виробляються.

Опублікований лист датований 14 травня минулого року. Його нібито надіслав заступник директора заводу "Прогрес" у Мічурінську гендиректору оптичного заводу в Азові Ростовської області. Обидва підприємства займаються компонентами для російських ракет і вже зазнавали атак українських безпілотників.

У листі також стверджується, що пристрої для тестування та адаптації навігаційної системи "Орешніка" були розроблені ще на початку 1970-х років і більше не виробляються. Через це, як ідеться в документі, система потребує повної перероблення із застосуванням сучасних компонентів.

Автентичність листа остаточно не підтверджено, однак у Dallas Analytics заявили, що отримали його від джерела в Міністерстві оборони РФ, яке має доступ до програм закупівель.

Чому це важливо для Путіна

Проблеми з "Орешніком" б’ють не лише по військових секретах РФ, а й по репутації Путіна. Саме він особисто представляв ракету після її першого застосування 21 листопада 2024 року.

Тоді Путін намагався подати запуск як переламний момент у війні. Він наголошував, що ракета може нести ядерні боєголовки, і називав її запуск випробуванням, яке мало залякати західних партнерів України.

Після цього російський диктатор неодноразово вихваляв "Орешнік". Він порівнював кінетичну енергію ракети з падінням метеорита, заявляв, що "все в центрі перетвориться на попіл", і називав її "високоточною та потужною зброєю".

Путін навіть пропонував Заходу умовну "високотехнологічну дуель XXI століття": обрати ціль у Києві, зосередити там ППО, а Росія нібито мала б ударити по ній "Орешніком".

Реальні наслідки ударів виявилися скромними

Сумніви щодо ефективності "Орешніка" з’явилися ще після першого удару, коли ракета була спрямована по заводу в Дніпрі. Російська влада заявляла про знищення цілі, однак українські джерела повідомляли лише про незначні пошкодження.

У січні 2026 року Москва, за даними російського Міноборони, вдруге застосувала "Орешнік" проти заводу з ремонту винищувачів. Україна підозрювала, що справжньою ціллю могло бути підземне газосховище у Львівській області. Видимих серйозних наслідків знову не зафіксували.

Наприкінці травня Росія за одну ніч випустила ще дві ракети "Орешнік". Запуски мали ефектний вигляд: ракета має шість бойових блоків, кожен із яких випускає ще шість менших суббоєприпасів. Але, за наявними даними, серйозних результатів це знову не дало.

За українськими джерелами, одна з ракет пошкодила кілька гаражів у Білій Церкві під Києвом. Інша, ймовірно, вийшла з ладу та впала на окупованій Росією території Донецької області.

Фото пошкоджених гаражів у Білій Церкві викликали насмішки навіть серед російських воєнних блогерів, особливо на тлі заяв Міноборони РФ про удари лише по військових цілях.

Путін змінив риторику

Після цього Путін раптово скоригував свої заяви. На початку червня під час економічного форуму в Санкт-Петербурзі він сказав, що "Орешнік" в Україні нібито майже не застосовували у справжньому військовому сенсі.

За його словами, російські військові нібито били по цілях, де було "зручно бачити результати". Так він пояснював удари по Білій Церкві та по об’єкту на окупованій території Донеччини.

Путін також заявив, що після атак запускали безпілотники, щоб "виміряти все до міліметра" і вирішити, чи використовувати "Орешнік" у майбутньому, зокрема по цілях у міській забудові.

Водночас він уже не говорив про серійне виробництво ракети, хоча раніше стверджував, що "Орешнік" нібито вже поставили на серійне виробництво і навіть прийняли на озброєння.

Скільки ракет може виробляти Росія

За даними Dallas Analytics, російські виробники могли обходити стандартні перевірки якості "Орешніка", щоб вкластися у жорсткі терміни, встановлені Путіним. У листуванні також ішлося, що виконати замовлення в зазначені строки неможливо, а собівартість одиниці продукції є "надмірно високою" з огляду на обмежений обсяг замовлення.

За даними Служби зовнішньої розвідки України, Росія планує розпочати серійне виробництво "Орешніка" цього року і прагне випускати п’ять або більше таких ракет на рік.

Водночас представник Dallas Analytics заявив, що, за даними української розвідки, торік Москва виготовила лише чотири ракети "Орешнік". Три з них, імовірно, були застосовані 2026 року: одна у січні та дві наприкінці травня.

Експерти кажуть про стару радянську базу

Ще 2024 року США, Україна та військові експерти припускали, що "Орешнік" не є принципово новою ракетою. За оцінками, вона може базуватися на технологіях старіших систем, зокрема РС-26 "Рубеж".

Німецький ракетний експерт Маркус Шиллер заявив, що використання старої радянської навігаційної системи його не дивує.

За його словами, "Орешнік" не був задуманий як високоточна зброя для ураження командних пунктів або ракетних шахт. Така технологія, як пояснює експерт, призначена передусім для доставлення великого ядерного заряду по містах.

Попри застарілі компоненти, ракета однаково може становити загрозу для Європи. Її заявлена дальність сягає близько 5500 км. Саме для протидії таким загрозам Німеччина почала розгортати ізраїльсько-американську систему ПРО Arrow 3.

У бундесвері заявляли, що Arrow 3 є "безпосередньою відповіддю" на нові російські ракети.

Що відомо про ракету "Орешнік" — останні новини

За даними аналітиків, у Росії могла залишитися лише одна ракета "Орешнік", що здатна працювати, із початкової партії. Після першого удару по Дніпру у листопаді 2024 року Путін нібито наказав пришвидшити виробництво ще чотирьох таких ракет.

За оцінками Dallas Analytics, три з них РФ уже застосувала 2026 року: одну — по Львівській області, ще дві — по Білій Церкві на Київщині. Одна з ракет, імовірно, вийшла з ладу та впала на окупованій території Донецької області.

Аналітики також заявляють про серйозні проблеми з точністю "Орешніка". За їхніми даними, у ракеті використовують авіаційний гіроскоп ГУ-503 радянської розробки. Саме цей компонент відповідає за стабілізацію ракети в польоті та впливає на її наведення.

Крім того, російські виробники могли обходити стандартні процедури контролю якості, щоб вкластися у стислі терміни, яких вимагав Кремль. Через дефекти в системі наведення "Орешнік" може відхилятися від цілі на десятки кілометрів.

Це ставить під сумнів заяви російської пропаганди про "нову високоточну зброю". Натомість дані аналітиків вказують, що ракета може бути зібрана на базі застарілих радянських технологій і мати обмежені можливості для серійного виробництва.