Підготовка до великої облоги: Росія озброює приватні компанії та готує резервістів до захисту тилу — аналіз ISW

Росія намагається знайти нові способи захисту своєї критичної інфраструктури від атак українських безпілотників. Для цього Кремль офіційно залучає приватні військові компанії (ПВК), розширюючи їхні повноваження у сфері озброєння.

Про це йдеться у звіті Інституту вивчення війни (ISW).

23 березня російський диктатор Володимир Путін підписав закон, який дозволяє окремим ПВК та пов’язаним із ними організаціям безпеки отримувати від Росгвардії стрілецьку зброю та боєприпаси бойового призначення.

Головна мета нововведення — захист стратегічних об’єктів від ударів українських БПЛА.

Дія закону поширюється на воєнізовані структури, що належать російським паливно-енергетичним компаніям, державним корпораціям та стратегічним підприємствам.

За словами голови Комітету Держдуми з безпеки та боротьби з корупцією Василя Піскарьова, раніше приватні структури не мали належних засобів для відбиття повітряних атак.

«ПВК вже забезпечують безпеку понад 80 відсотків російської паливно-енергетичної інфраструктури, але раніше покладалися на зброю, недостатньо ефективну для відбиття ударів», — заявив Піскарьов.

В ISW зазначають, що цей крок є спробою влади вирішити давню проблему, на яку скаржилися російські військові блогери. Вони неодноразово наголошували, що існуючий захист критично важливих об’єктів у тилу є недостатнім.

Окрім озброєння приватних армій, Кремль посилює підготовку резервістів. Ще восени 2025 року було ухвалено закон, що зобов’язує діючих резервістів проходити спецвишколи з охорони інфраструктури.

Аналітики ISW припускають, що ці заходи можуть бути частиною підготовки до майбутніх хвиль примусового призову резервістів для виконання завдань усередині країни.

Війна в Україні — останні новини

Нагадаємо, російський військово-промисловий комплекс демонструє неспроможність самостійно відновити потенціал зенітно-ракетних систем, втрачених у війні проти України.

Про це заявив ексспікер Генштабу ЗСУ Владислав Селезньов, зазначивши, що через дефіцит нових систем Росія змушена шукати старе обладнання, яке свого часу експортував Радянський Союз.

«Я думаю, що не варто недооцінювати можливості ворога або ворожих емісарів, вони буквально по всіх країнах світу шукають додаткове устаткування та обладнання, яке свого часу продавалося Радянським Союзом, для того, щоб викупити це устаткування у зворотному напрямку», — наголосив він.

За його словами, раніше Кремль розраховував на закупівлю систем ППО в Ірані, однак нині Тегеран не готовий до таких постачань.

«Донедавна були чіткі домовленості, що ворог планував закупити частину систем протиповітряної оборони в Іранській Республіці. Але ж бачимо, що зараз в Ірані не готові до таких прямих продажів», — пояснив Селезньов.

Водночас, за його словами, українські Сили оборони системно знищують російські системи ППО швидше, ніж Росія здатна їх відновлювати.

«Українські сили оборони роблять ту саму важливу справу, вихолощуючи можливості російської системи протиповітряної оборони аж до того рівня, що навіть власний оборонно-промисловий комплекс Росії не спроможний 100% компенсувати ці втрати», — підсумував він.

Удари по Росії — останні новини

До слова, Сили оборони України 22 березня та у ніч проти 23 березня уразили нафтовий термінал «Транснефть» у порту Приморськ Ленінградської області, а також нафтопереробний завод «Башнефть-Уфанефтехим» у Башкортостані.

За попередніми даними, у Приморську було уражено резервуарний парк і нафтоналивну інфраструктуру, на території порту виникла масштабна пожежа.

У Генштабі зазначили, що ці об’єкти забезпечують переробку нафти, зберігання та транспортування паливно-мастильних матеріалів, які використовуються для потреб окупаційної армії.

Також, Сили оборони України завдали удару по стратегічному авіабудівному підприємству в Росії — «Авіастар».

Як повідомили військові, за попередньою інформацією, атакували кліматичне укриття та місця стоянки повітряних суден. Частина літаків, що перебували на території підприємства, зазнала пошкоджень різного ступеня тяжкості.